Філософію та три перших роки теології студіював у Львівському університеті. За рішенням Львівської консисторії УГКЦ, яка в порозумінні з віденською владою почала місійну діяльність серед слов'ян Австрійської імперії після Віденського конгресу, був висланий до Хорватії. Тут у місті Крижевці у 1817 році прийняв священничі свячення[1]. Через рік повернувся до Львова, у 1818–1819 закінчив 4-й курс теології. Зразу після цього був висланий до Далмації. В 1820–1822 роках в Шибенику викладав біблійні науки та догматику в новоутвореній духовній семінарії. З перемишльськимканоніком Олексієм Ступницьким провадив місійну працю серед православних, вживаючи переважно сербської мови. Трагічна смерть О. Ступницького в 1822 році викликала його переїзд до Відня, де продовжив вивчати догматику. Через рік був викликаний до Львова суплентом при кафедрі Нового Заповіту. В 1826 році як професор став завідувачем кафедри. В 1836 році став доктором теології.
Тричі був деканом богословського факультету (1837, 1841, 1845), у 1841–1842 роках був ректором Львівського університету. В 1841 році став почесним каноніком Перемишльської капітули УГКЦ, в 1846 — радником львівської консисторії УГКЦ. Як професор мав посаду просинодального екзаменатора трьох львівських консисторій УГКЦ. Був улюбленцем студентів.
Не залишив жодної публікації. Австрофіл, значної ролі в громадсько-політичному житті не відігравав. У 1848 році був головою Жовківського виділу Головної Руської Ради. Очолював групу професорів, які протестували проти впровадження з нового навчального року польської мови для викладання. Серед тодішнього українства залишився у пам'яті як шляхетний, жертовний, заслужений педагог.
Помер у Львові 5 вересня 1850 року.[1] Спочатку був похований на цвинтарі Папарівка (або Жовківське кладовище — колишньому цвинтарі у Львові, тепер не існує, розташована залізнична станція Підзамче). Під час будування залізничної станції (двірця) в 1860-х роках могилу, пам'ятник було перенесено на Личаківський цвинтар[3][2][4].
Примітки
↑ абвMandziuk J. Gerowski, Gierowski, Jakub… — S. 1018.
↑Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії
↑Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 144. — ISBN 5-7745-0316-X.
Джерела
Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — V. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
Józef Mandziuk. Gerowski, Gierowski, Jakub // Encyklopedia Katolicka. ― T. V. ― Lublin 1989. — S. 1018. (пол.)