Якубович Петро Пилипович

Якубович Петро Пилипович
рос. Пётр Филиппович Якубович
Псевдо	L. Mel'šin[1], Matvej Ramšev[1] і P. F. Grinevič[1]
Народився	22 жовтня (3 листопада) 1860  Валдайський повіт^d, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер	17 (30) березня 1911 (50 років)  Udelnaya^d, Staroderevensk Volost^d, Санкт-Петербурзький повіт^d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія[2]
Діяльність	журналіст, поет, письменник, політик, перекладач, літературний критик
Alma mater	Q28666798?
Знання мов	російська
Жанр	поезія[2] і белетристика
Брати, сестри	Q58664358?
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Петро Пилипович Якубович (22 жовтня (3 листопада) 1860(18601103), Валдайський повіт, Новгородська губернія — 17 березня (30 березня) 1911, Виборзький район (Санкт-Петербург) — революціонер-народоволець, письменник (поет і перекладач), за висловом Михайла Ольминського «могіканин російського народництва».

Біографія

У 1870 році вступив в Новгородську гімназію. Закінчивши гімназію в 1878 році вступив на історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету, який закінчив з відзнакою в 1882 році зі ступенем кандидата.

З 1878 року співпрацював в журналах «Дело», «Слово», «Вітчизняні записки». У 1882 році вступив в петербурзьку організацію «Народної волі», з 1883 року був одним з лідерів руху народовольців.

Арештований в Санкт-Петербурзі 15 (27) листопада 1884 року і поміщений у в'язницю Трубецького бастіону Петропавловської фортеці, де пробув близько 3-х років. Петербурзьким військовим судом по процесу 21-го (справа Лопатина, Салова, Конашевича) 5 (17) червня 1887 засуджений до смертної кари. Через три тижні вирок замінили на 18 років каторги. Відбував на карійській каторзі, куди прибув 20 лютого (3 березня) 1888 року. З 1890 року в Акатуйській каторжній в'язниці, був міходуєм в кузні, потім працював в рудниках, молотобойцем, бурильником. У шахті він захворів на ревматизм, який потім став причиною його передчасної смерті. У Акатуї кайдани не можна було знімати навіть під час сну.

З вересня 1895 року на поселенні в Кургані, Тобольської губернії.
29 жовтня (10 листопада) 1899 року Якубовичі виїхали з Кургана в Казань. Зі зміною обстановки досить швидко одужав.

У 1903 року департамент поліції вже дозволив Якубовичу оселитися в дачній місцевості в Санкт-Петербурзькому повіті, на території міської Пантелеймонівської лікарні для душевнохворих, де він прожив кілька років. На цій підставі, приписаний до названої лікарні, мав право залишитися близько Санкт-Петербурга.

У роки першої російської революції за пропозицією В. М. Фігнер Якубович увійшов до складу Шліссельбурзького комітету — однієї з перших правозахисних організацій в Росії. Був заарештований і провів три тижні у в'язниці «Хрести», де різко погіршився стан здоров'я.

Джерела

• Г. Улюра Якубович Петро Пилипович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1089.

Посилання

• ЭСБЕ/Якубович, Петр Филиппович [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Якубович, Пётр Филиппович // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1947. — Т. 11.
   d:Track:Q67188804d:Track:Q66386517d:Track:Q1228391