БелетристикаБелетри́стика (з фр. Belles Lettres фр. вимова: [bɛl lɛtʁ] — досл. «красне письменство») — термін літературознавства, у широкому розумінні — це фабульна розповідь, у вузькому — художня проза[1]. Короткий описТермін «белетристика» виник у XVIII столітті у Французькому королівстві. Шарль Роллен вживає його у своїй праці «Про спосіб вивчення та викладання красного письменства» (1726)[2] 1774 року Шарль Батте публікує працю «Курс красного письменства, або принципи літератури».[3] Спершу термін «белетристика» стосувався поезії, драми, риторики, історичних та пікантних творів, особливо коли йшлося про твори написані народною (національною) мовою. У XX столітті термін белетристика нерідко вживався, як синонім до понять масова література, а також жанрова література. Сьогодні цей термін зазвичай стосується художньої прози, для якої характерний гострий сюжет, інтрига, несподівані повороти сюжетного розвитку, але також і деяких видів науково-популярної та біографічної літератури. На думку Юрія Ковалева[4],
Примітки
Див. такожДжерела
Література
Посилання
|