Щусєв Олексій Вікторович

Щусєв Олексій Вікторович
рос. Алексей Щусев
Народження	8 жовтня 1873(1873-10-08) Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова)
Смерть	24 травня 1949(1949-05-24) (75 років) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Росія →  СРСР
Навчання	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1897)
Діяльність	архітектор, реставратор, куратор, мистецтвознавець, art theorist, педагог
Праця в містах	Київ, Москва, Овруч
Архітектурний стиль	модерн, конструктивізм, неоренесанс, авангардизм і ар деко
Найважливіші споруди	Мавзолей Леніна, Казанський вокзал, готель «Москва», станція метро «Комсомольська-кільцева»
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і Імператорське російське археологічне товариство^d
Заклад	Московський архітектурний інститут і Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Нагороди
Щусєв Олексій Вікторович у Вікісховищі

Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — український, російський і молдовський радянський архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.

Життєпис

В Україні за його проєктом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість і неповторність^[джерело?], і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), у традиціях новгородської архітектури ХІІ—ХІІІ століть.

Реставрував собор святого Василія та монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектури[1], спроєктував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) тощо.

Співавтор створення проєктів відбудови знищених під час Другої світової війни міст, зокрема відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР також у Києві (1949) та багато ін.

Автор проєкту й архітектор Мавзолею Леніна у Москві.

Вулиці

На честь відомого академіка-архітектора названо:

• вулиця Щусєва в мікрорайоні Сирець Шевченківського району міста Києва
• вулиця Щусєва в мікрорайоні Теремно в місті Луцьку
• вулиця Щусєва у місті Кишиневі

Примітки

1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
• Ковпаненко Н. Г. Щусєв Олексій Вікторович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 689—690.
• Сєверов М. П. Життя і творчість академіка О. В. Щусєва // Вісник академії архітектури УРСР. — 1949. — № 2.
• Історія української архітектури. — К., 2003.
• Афанасьєв К. Н. А. В. Щусев. — М., 1978. (рос.)

Див. також

Митці і маєтки України