Шприцевий дозатор (шприцевий інфузійний насос, шприцева інфузійна помпа, перфузор[джерело?]) — засіб для інфузії, один з типів інфузійних помп[1], що використовується для дозованого введення невеликих об'ємів рідини пацієнтам для лікування чи в процесі досліджень[2]. Часто помилково називається інфузоматом.
Перший шприцевий дозатор був розроблений у 1951 році та мав лише одну швидкість.[3].
Шприцеві насоси (Injectomat Agilia) у відділенні інтенсивної терапії
Шприцева інфузійна помпа — це електричний прилад, що вводить з певною швидкістю рідину, що міститься у встановленому у нього шприці.
На теперішній час характеристики і можливості різних моделей можуть суттєво відрізнятись.
Можливість живлення як від електричної мережі(можливо і автомобільної), так і від вбудованого акумулятора.
Швидкість введення від 0,01 — 200,0 мл/год[4] коливається залежно від моделі.
Можливість болюсного дозованого введення препарату до 1000 мл/год і більше.
Можуть працювати з різними шприцами від 2,0 до 60,0 мл.[4] Часто необхідно вказувати виробника шприца, оскільки форма може суттєво відрізнятись.
До одного пристрою можливе підключення 2 шприців з встановленням однакових чи різних швидкостей введення.
Можливе використання як окремо, так і деяких моделей у складі інфузійних станцій (можливо разом із перистальтичними інфузійними помпами) — систем підключення кількох як шприцевих, так і волемічних інфузійних помп зі спільним живленням та можливо акумулятором.
За наявності програмного забезпечення в память пристрою можуть бути введені концентрації та стандартне дозування певних препаратів.
Особливості роботи
При неправильній вказівці виробника шприців можлива хибна швидкість введення.
При першому заповнені чи зміні концентрації препарату в шприці необхідно враховувати, кількість та концентрацію препарату в подовжувачі для інфузії від шприца до пацієнта. Залежно від виробника в подовжувачі може знаходитись від 1,2 до 3 і більше мл.[5] Особливо великий об'єм при використанні імпровізованих подовжувачів з трубок від систем для внутрішньовенної інфузії. Необхідно враховувати, що при швидкості 5 мл/год введення навіть через подовжувач 1,2 мл буде тривати близько 15 хв.[5]
Через використання високих концентрацій розчинів, якщо подовжувач шприца з помпи під'єднаний до катетера, куди вводяться інші розчини, при промиванні цього катетера чи зміні швидкості введення цих інших розчинів, концентрація основного препарату в крові буде суттєво змінюватись. Це особливо виразно при введенні симпатоміметиків чи гіпотензивних препаратів зі швидким початком дії. В цих випадках це буде проявлятись різкими коливаннями коливаннями тиску та можливо частоти серцевих скорочень.
Якщо в один просвіт катетера вводяться препарати як з інфузійної помпи, так і зі звичайної системи для інфузії, за певних умов розчин зі звичайної системи може не вводитись взагалі. Це зокрема буває при достатньо великій швидкості введення препаратів з помпи і малій пропускній здатності катетера
Через дві останні особливості у деяких країнах, наприклад Німеччині, заборонене одночасне введення в один просвіт катетера розчинів з простих інфузійних систем та інфузійних помп (як шприцевих, так і волемічних).[5]
Коли сильнодіючий препарат в шприці закінчується необхідна спеціальна підготовка. Вона включає завчасне підготування іншого шприца з розведеним у відповідній концентрації препаратом завчасно.
Медична термінологія
Багато медичних працівників неправильно називають шприцеві дозатори інфузоматами (торгова назва перистальтичної інфузійної помпи фірми B.Braun, шприцеві дозатори у них носят назву «перфузор»). Це зумовлено переважанням продукції даної фірми в момент широкого впровадження даних приладів. Шприцеві інфузійні помпи даної фірми відомі як перфузори.
Так сам багато медичних працівників називає периферичні венозні катетери «венфлон» (за торговою назвою американської фірми BD[en]) або «вазофікс» (торгова назва тієї ж B.Braun), як і всі підгузники називають памперсами, а всі копіювальні апарати — ксероксами.
