Шибалин

село Шибалин
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Бережанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040030200010270
Облікова картка	Шибалин
Основні дані
Засноване	1457 рік
Населення	▼ 1161 (2022)
Територія	1.940 км²
Густота населення	700.52 осіб/км²
Поштовий індекс	47521
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°26′32″ пн. ш. 25°0′16″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	282 м
Водойми	Ценівка
Відстань до обласного центру	44 км(на пряму) 50км (трасою М30)
Відстань до районного центру	44 км
Найближча залізнична станція	Бережани
Відстань до залізничної станції	5 км
49.545790 25.003381
Місцева влада
Адреса ради	47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3
Староста	Стецька Віра Данилівна (з 1991 по 1997) Олексишин Михайло Федорович (з 1997 по 2002) Павук Василь Генадієвич (з 2002 по 2010) Сеньчик Петро Михайлович (з 2010 по 2020) Дудар Ольга Тадеївна (з 2020) [1]
Карта
Шибалин
Шибалин
Мапа
Шибалин у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село

Річка Ценівка біля села

Ши́балин — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

До 2020 року центр територіальної громади, якій підпорядковане с. Комарівка.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської територіальної громади.[2]

Населення — 1161 людей, станом на 2022. Дворів — 403.

Географія

ріка Ценівка та траса М30

Розташоване на річці Ценівка, на заході району.

Між Бережанами і Шибалином розташований великий ліс Звіринець і славна гора Лисоня, та є у села пам'ятка природи — ботанічний заказник «Шибалинський».

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Шибалин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Шибалина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,3	0,1	5,0	13,1	19,1	22,3	23,7	23,0	18,8	12,9	5,7	0,9	11
Середня температура, °C	−4,3	−2,8	1,4	8,3	13,7	17,0	18,4	17,6	13,7	8,4	2,8	−1,7	7
Середній мінімум, °C	−7,2	−5,7	−2,2	3,5	8,4	11,8	13,1	12,3	8,6	3,9	0,0	−4,2	3
Норма опадів, мм	32	31	32	49	76	90	95	70	56	38	36	39	644
Джерело: climate-data.org

Історія

Перша писемна згадка за версією радянської енциклопедії - 1475, за деякими польськими джерелами - 1457 рік.

Село кілька разів було знищене війнами. Під час облоги 1626 року Бережан - турками, село було зруйноване на 84%[3]. в тому числі й дерев'яна церква.

Люди збудували нову церкву, що простояла до 1904 року, котру розібрали й збудували більшу, муровану, через те, що попередня церква була старою та малою. А у 1907 році нову церкву відкрито.

Є перекази що ще на початку 19 сторіччя довкола Шибалина росли великі густі ліси. Теперішні поля, вершини чи пасовиська Гнибидівка, Варчичка, Вічківка, Ціцьора - були вкриті лісами.

З півночі були непроходимі трясовиння-мочарі, на що вказує і сучасна назва поля - Топилиська.

Не минула Шибалина і страшна пошесть холери, що шаліла в усій Україні всередині 19 сторіччя. Тоді в селі вимерла майже половина людей. Ще донедавна раз в рік йшла процесія з церкви до окремого "холеричного цвинтаря", щоб помолитися за душі тих, хто там похований у великій могилі односельчан.

Впродовж Першої світової війни, село зазнало катастрофічного знищення. обернувшись у велику руїну: окопи. стрілецькі шанси, тисячі ям від гарматних стрілень, та безліч загиблих з обох сторін фронту.

По Першій світовій війні ще плямистий тиф також скосив одну третину населення Шибалина.

Діяли у Шибалині з 1910 року читальня «Просвіта» та пожежно-гімнастична організадія «Січ».

В 1929 році в центрі села люди збудували читальний дім, у якому примістились також: споживча кооператива "Вигода", товариство "Сільський Господар" із "Хліборобським вишколом", "Крєлитівка", "Союз Українок", т-во "Луг", аматорський гурток, церковний хор, просвітянський доріст, навіть молочарська станиця.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

У 1932—1939 роках функціонувала жіноча господарська школа, з однорічною програмою навчання.

Розташовувалася приблизно там де є зараз церква святого Юрія. Розібрано школу радянською владою, а каміння забрано у колгосп.

Кількість учениць постійно зростала. Були між ними дівчата з Холмщини, Волині, Лемківщини, Поділля.

Навчання починалося в січні, а закінчувалося в грудні.

За час існування школи у ній учителювали: Стефа Дидиківна, Неоніля Мигоцька-Тершаковець, І. Іванчук. Марійка Гузар, Марійка Терлецька, Ольга Кульматицька-Баран, Олімпія Попович-Васьків, інж. агр. Богдан Соболта, агр. Олександер Гудзяк. Іванна Басальська-Самофал.

Школа існувала до розпаду Польщі. І за тих сім років, школу закінчили 160 дівчат з усіх закутків Західної України. Радянська влада не дозволила її відновити. Це була єдина жіноча господарська українська школа на заході України.

18 квітня 1947 року в криївці лісу Старківка, що на горі Лисоня загинули 5 вояків Героїв УПА.

• Василь Соляр
• Іван Львівський
• Михайло Ухман
• Михайло Соляр
• Йосип Совин

У липні 2004 внаслідок зливи та буревію пошкоджено близько 200 будівель.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].

У російсько-Українській війні XXI століття біля півсотні Шибалинці беруть участь у захисті України.

Населення

Перепис населення в 1939р. подавав, що на загальну кількість населення села 2410 осіб:

• українців було - 1610 осіб,
• євреїв - 10,
• латинників - 700,
• поляків - 90.

таблиця населення по рокам:

Роки:		Кількість населення:
1939			2410
2007			1293 ▼
2014			1250 ▼
2022			1161 ▼

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1357	99.86%
вірменська	1	0.07%
румунська	1	0.07%
Усього	1359	100%

Релігія

• Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (1907, мурована),
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

• Костел Божої Матері (1925, мурована) (біля траси М30 (раніше М12)) (у аварійному стані, станом на 2022),
• 
• 
• 
• 
• 

• Церква святого Юрія (1993, мурована.) (у центрі села),
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

• Фіґура Матері Божої (2001) (на подвір'ї храму Івана Богослова за проектом Василя Павука),
• Скульптури святих Петра і Павла (2004, автор Василь Павук) (на подвір'ї храму Іоана Богослова),

На території Шибалина є три цвинтарі:

1. Основний (49.440031, 25.006827) біля храму святого апостола і євангеліста Іоана Богослова
2. Польський (49.452642, 24.990327) біля траси М30
3. Холеричний (49.457932, 24.989863) на північний захід від центра села

Пам'ятки

• Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (19 ст.(≈1848 рік)) (знаходиться на подвір'ї храму Івана Богослова),
• 

• Хрест скорботи і слави височить на вершині гори Лисоня, встановлений у 1994 році, як данина світлій пам'яті українських січових стрільців. На мармурових плитах викарбувані імена полеглих героїв. Поруч із Хрестом збудована Капличка для відправ і молитви, яку у 2016 році розмалювали художники Тернопільщини Олег та Віталій Шупляки, Богдан Бринський, Михайло Дирбавка, Микола Шевчук та керівник проекту Богдан Ткачик[6]. У 2007 році біля підніжжя Хреста скорботи і слави було встановлено Державний Прапор України, в 2008 — стенд Пам'яті.
• 
• 
• 
• 
• 

• Памятник-хрест на честь Української Незалежності (знаходиться у центрі села) встановлено у 2006 році.
• 
• 
• 

• Пам'ятний знак Галині Дидик (при в'їзді у село з боку Бережан) встановлено у 2007 році. Галина Томівна Дидик діячка ОУН, референт підпільного Українського Червоного Хреста, зв'язкова і довірена особа Романа Шухевича — головного командира Української Повстанської Армії.
• 
• 

• 24 жовтня 2021 році відкрили меморіал в пам'ять про загиблих воїнів УПА у лісі Старківка. В 1990-х роках у Старківці коло криївки насипали курган на вершині котрого поставили дубовий хрест, поряд збудували невеличку капличку.
• 
• 
• 

• За кошти колгоспу на виконання вказівки компартії 1980 році споруджено великий пам'ятник радянському воїну визволителю на котрому напис "Вони загинули від рук буржуазних націоналістів" та перелік кількох прізвищ. Автори пам'ятника (В. Бережков і В. Трачук). З часу проголошення незалежної України написи були заштукатурені. Пам'ятник стояв без жодних написів та символізував воїнів, котрі воювали під час Другої світової війни проти фашистських загарбників. Виконуючи закон України про декомунізацію, цей пам'ятник як радянський символ, як згадка про панування тут радянського союзу - місцевою владою у 2022 році знесено.

Соціальна сфера

Працюють

• Гімназія (до 2021 року була Школа 1-2 ступеня),
• Клуб (народний дім),
• Бібліотека,
• ФАП (Фельшерсько акушерський пункт),
• відділення зв'язку (УкрПошта, НоваПошта),
• дошкільний заклад (дитсадок Дзвіночок),
• торговельні заклади
• церкви.
• 
• 
• 

Відомі люди

Народилися або пов'язані з Шибалином:

• релігійний діяч, єпископ - Михайло Куземський[7],
• патріотка України, зв'язкова ОУН - Галина Дидик,
• літераторка - Олексишин Світлана Михайлівна,
• літератор - Олексишин Іван Федорович,
• літератор - Омелян Чорноус,
• літератор - Омелян Мацьопа,
• публіцист - Шот Микола Миколайович,
• художник та політичний діяч - Павук Василь Генадієвич[8],

Релігійні діячі села:

релігійні діячі					роки служіння
дерев'яний Храм Воскресіння Господнього з 1701
священник	Теодозій Правнук,				(1872)
священник	Віктор Білинський				(1882-1899)
священник	Іван Барановський				(1900)
мурований Храм Воскресіння Господнього з 1907
священник	Микола Садовський				(1902-1918)
священник	Дмитро Мигоцький				(1918-1944)
Їмость	Ольга Мигоцька
перейменовано храм на Святого апостола і євангеліста Іоана Богослова у 1946
священник	Роман Смулка				(1944-1979)
релігійні діячі		роки служіння		релігійні діячі		роки служіння
Храм святого апостола і євангеліста Іоана Богослова				Храм святого Юрія
священник	Олексій Блажків	(1980-1999)		священник	Василь Івасюк	(1990—1993)
священник	Іван Сіверський	(з 1999)		священник	Іван Хрептак
				священник	Богдан Стойко	(1993—1997)
				священник	Роман Маслій	(1997—1998)
				священник	Андрій Буняк	(1998—2000)
				священник	Богдан Думінський	(2000)
				священник	Зеновій Багрій	(2000—2004)
				священник	Петро Сташків	(2004—2007)
				священник	Олег Драган	(з грудня 2007)
релігійні діячі					роки служіння
Костел Божої Матері
Ксьондз	Броніслав Лімановський				1900-тих роках

Гіпотези

Задня частина фотографії, 1929 рік

Передня частина фото, сфотографовані: Роман Шухевич, Микола Лебідь, Ганна Дидик, Василь Старух, Дмитро Миронів, Степан Бандера

Історики в підручниках пишуть, що ОУН створено у Відні 1929 році.

Керівником там обрано полковника Євгена Коновальця.

На фото можливе засідання групи по створенню ОУН.

Роман Шухевич, Микола Лебідь, Ганна Дидик, Василь Старух, Дмитро Миронів, Степан Бандера у хаті Ганни Дидик 1929 рік.

Чи можемо дозволити собі висловити припущення, що відбулося засідання та створення ОУН в Шибалині (в складі 6-7 осіб, шестеро за столом і хтось фотографував), а вже потім відбулося ширше засідання у Відні, в складі 14 осіб?

Невже саме в селі Шибалині створено ОУН в 1929 році?

Примітки

1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010. [Архівовано 6 вересня 2012 у Archive.is]
2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
3. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
6. Капличку на Лисоні розмалювали художники Тернопільщини (укр.), процитовано 9 березня 2023
7. Призабутий Михайло Куземський. Збруч (укр.). 20 лютого 2014. Процитовано 9 березня 2023.
8. Павук, Василь. художник, поет, скульптор, літератор, публіцист, режисер, громадський діяч, українець. Офіційний сайт Василя. artpavuk.com. Процитовано 9 березня 2023.

Джерела

• Дудар О., Чорноус О., Швидків Н. Шибалин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 636. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Szybalin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 92. (пол.). — S. 92. (пол.)

Бібліографія

• Шот М. Зв'язкова генерала Чупринки // Урядовий кур'єр. — 2001. — 20 червня.
• Шот М. Велика жертва любові й самопосвяти // Урядовий кур'єр. — 2002. — 15 червня.
• Шот М. Лежить село в долині вільгій // Урядовий кур'єр. — 2002. — 30 листопада.
• Шот М. Тихий смуток душі // Микола Шот. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 26-31, 111-113.
• Шот М. Говорить історія у шкільних музеях // Урядовий кур'єр. — 2007. — 20 квітня.
• Шот М. Зв'язкові української борнї // Урядовий кур'єр. — 2007. — 11 жовтня.
• Шот М. На пагорбі долі // Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 126-128, 331-335.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Микола Шот.  Зродились ми великої години на YouTube // ТТБ, 1994.
	Микола Шот.  Голгофа лицарів свободи на YouTube // ТТБ, 1995.
	Микола Шот.  Вам дзвони не грали на YouTube // ТТБ, 1997.