Довжина птаха становить 19-22 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Тім'я чорне, через очі проходять чорні смуги, над очима білі "брови". Нижня частина тіла світло-сіра, верхня частина тіла світло-коричнева. Крила каштанові, хвіст чорний, на кінці білий. Дзьоб чорний. У молодих птахів тім'я коричневе, дзьоб світло-жовтий. Представники різних підвидів різняться за розмірами, забарвленням спини, нижньої частини тіла і голови.[3]
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис великої чагри до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Сенегалу. Він використав французьку назву La pie-griesche gris du Sénégal та латинську назву Lanius Senegalensis cinereus[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів була велика чагра, для якої Лінней придумав біномінальну назву Lanius senegalus[6]. Згодом велику чагру перевели до роду Чагра (Tchagra)[7].
T. s. orientalis (Cabanis, 1869) — поширений від південного Сомалі до сходу ПАР;
T. s. kalahari (Roberts, 1932) — поширений від південної Анголи до південно-західної Замбії та до заходу ПАР.
Поширення і екологія
Великі чагри поширені на території Африки та на півдні Аравійського півострова. Дуже рідко трапляються на півдні Піренейського півострова (до 2021 року траплялися лише двічі[9]). Вони живуть в савані та в напівпустелях, в сухих чагарникових заростях та лісових масивах, трапляються в парках, садах та плантаціях.
Розмноження
Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві або серед чагарників. В кладці 2-3 яйця біого кольору, поцяткованих темними плямками. Насиджують кладку і самиця, і самець. Інкубаційний період триває 12-15 днів, пташенята покидають гніздо на 15 день.
