Бокмакірі

Бокмакірі

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Гладіаторові (Malaconotidae)
Рід: Бокмакірі (Telophorus)
Вид: Бокмакірі
Telophorus zeylonus
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Turdus zeylonus Linnaeus, 1766
Malaconotus zeylonus (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Telophorus zeylonus
Віківиди: Telophorus zeylonus
ITIS: 563348
МСОП: 22707629
NCBI: 272867

Бокмакірі[2] (Telophorus zeylonus) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae)[3]. Мешкає в Південній Африці.

Бокмакірі

Опис

Довжина птаха становить 22-23 см. Верхня частина тіла оливково-зелена, хвіст чорний, на кінці жовтий. Голова і шия сірі, над очима жовті "брови". Нижня частина тіла жовта, на грудях широкий "комірець", кінці якого ідуть по шиї до очей і далі до дзьоба. Лапи сизі, дзьоб чорний. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів нижня частина тіла тьмяно-сіро-зелена, "комірець" відсутній.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[3]

  • T. z. restrictus Irwin, 1968 — поширений на сході Зімбабве та на заході Мозамбіку, в горах Чіманімані;
  • T. z. phanus (Hartert, E, 1920) — поширений на півдні Анголи та на північному заході Намібії;
  • T. z. thermophilus Clancey, 1960 — поширений в Намібії, Ботсвані та на північному заході ПАР;
  • T. z. zeylonus (Linnaeus, 1766) — поширений на сході та півдні ПАР.

Поширення і екологія

Бокмакірі поширені на заході Анголи та Намібії, на півдні Ботсвани, в Південно-Африканській Республіці, Лесото та Есватіні. Окрема популяція мешкає також в горах на кордоні Зімбабве та Мозамбіку. Вони живуть в чагарникових заростях, кару, фінбоші, сухій савані, в садах і плантаціях на висоті до 2500 м над рівнем моря.

Поведінка

Бокмакірі харчуються комахами та іншими безхребетними, а також дрібними земноводними, плазунами, птахами та ссавцями. Гніздо чашоподібне. розміщується на дереві. В кладці 3 яйця. Інкубаційний період триває 16 днів, пташенята покидають гніздо на 18 день.

Збереження

МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів за збереження. Однак птахи підвиду T. z. restrictus є дуже рідкісними, їх популяція, за оцінками дослідників, нараховує близько 400 птахів. Загальна ж популяція бокмакірі нараховує до 10 000 птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Telophorus zeylonus. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. а б Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 August 2021.

Джерела

  • Tony Harris and Kim Franklin, Shrikes & Bush Shrikes (Christopher Helm, 2000) ISBN 0-691-07036-9
  • Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1

Посилання