Чагарниця рудолоба

? Чагарниця рудолоба
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Leiothrichidae Рід: Чагарниця (Garrulax) Вид: Чагарниця рудолоба
Біноміальна назва
Garrulax rufifrons Lesson, 1831
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Garrulax rufifrons Віківиди: Garrulax rufifrons ITIS: 560202 МСОП: 22715592 NCBI: 2183779

Чагарни́ця рудолоба[2] (Garrulax rufifrons) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Ендемік Індонезії.

Опис

Довжина птаха становить 27 см. Забарвлення переважно коричневе, лоб рудуватий. Через очі проходять чорні смуги. Очі світло-оранжеві.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

• G. r. rufifrons Lesson, R, 1831 — західна Ява;
• G. r. slamatensis Siebers, 1929 — центральна Ява (гора Сламет).

Поширення і екологія

Рудолобі чагарниці є ендеміками острова Ява. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1009 до 2400 м над рівнем моря.

Поведінка

Рудолобі чагарниці зустрічаються в зграях до 15 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться годами і комахами. В кладці 2-3 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Представників підвиду G. r. slamatensis не спостерігали з 1925 року. Можливо, цей підвид вимер в дикій природі (в неволі живуть кілька представників цього підвиду)[4]. Загалом, за оцінками дослідгників, у природі мешкає від 50 до 250 рудолобих чагарниць. Їм загрожує знищення природного середовища, а також вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Garrulax rufifrons. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
4. Cikananga Wildlife Center – Rufous-fronted Laughingthrush. www.cikanangawildlifecenter.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 5 липня 2018. [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.]