Види, що вимерли в дикій природі

Природоохоронний статус
згідно з категоріями Червоного списку МСОП
Ропуха помаранчева. Вперше вона була описана 1966 року, однак після 1989 року її ніхто не бачив. Вважається вимерлим видом
Вимерлий
Загрозливий
У найменшій загрозі
Інше
Категорії природоохоронного статусу:

Категорії МСОП (версія 3.1, 2001)
Категорії стану збереження NatureServe:

Категорії стану збереження виду NatureServe

Вимерлий у природі (англ. Extinct in the Wild - EW) — категорія Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) та його червоного списку, до якої відносять види або нижчі таксони, відомі представники яких живуть в людському утриманні, або їх популяції є реінтродукованими поза історичним ареалом.[1].

Гавайський ворон (Corvus hawaiiensis) вимер у природі з 2002 року.

Приклади

Приклади видів і підвидів, які вважаються зниклими у природі:

З підвиду Geochelone nigra abingdoni існувала лише одна особина, Самотній Джордж[3]. Цей вид черепах вважався вимерлим, допоки угорський малаколог Йожеф Вагвьольдьї (угор. József Vágvölgyi) не побачив черепаху на Галапаго 1 грудня 1971 року. З того часу Самотній Джордж став важливим символом для концентрації зусиль щодо збереження дикої природи на Галапагоських островах і по всьому світу загалом[4]. Вчені десятиліттями намагалися знайти йому пару, але цього так і не вдалося. 24 червня 2012 року він помер[5] і з його смертю підвид Абінгдонська слонова черепаха перейшов у статус вимерлого.

Не всі види, що є зниклими у природі, є під загрозою, або навіть рідкісними. Наприклад, Ameca splendens[6] і Epalzeorhynchos bicolor,[7] хоч є зниклими у природі, є дуже популярними акваріумними рибками.

Реінтродукція

Докладніше: Реінтродукція

Реінтродукція — це спеціальний випуск представників видів у природу або переселення представників видів з території, де вони вижили, на інші території колишнього ареалу. Такі дії можуть бути рятівними для видів, що перебувають під загрозою зникнення або є вимерлими у природі. Однак переселення вимерлих у природі видів у дикі умови може бути доволі складним, навіть якщо умови їх колишнього проживання були відновлені. Це пов'язано з тим, що особини, які все життя утримувалися в неволі, не отримали навичок виживання від своїх батьків і ці навички могли бути втрачені. Природоохоронні зусилля можуть частково зберегти генетичні характеристики видів, однак деякі види не зможуть ніколи відновити їх природну меметику.

Див. також

Примітки

  1. ↑ IUCN, «2001 IUCN Red List Categories and Criteria: Version 3.1» p.14 http://www.iucnredlist.org/documents/redlist_cats_crit_en.pdf [Архівовано 5 грудня 2010 у Wayback Machine.] Last visited: 30 May 2010.
  2. ↑ Donaldson, J.S. (2009). Escarpment Cycad [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. Version 2010.4. International Union for Conservation of Nature
  3. ↑ Gardner, Simon (6 лютого 2001). Lonesome George faces own Galapagos tortoise curse. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 травня 2011.
  4. ↑ Nicholls, H (2006). Lonesome George: The Life and Loves of a Conservation Icon. London: Macmillan Science. ISBN 1-4039-4576-4. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 травня 2011.
  5. ↑ Lonesome George, last of the Pinta Island tortoises, dies. CNN. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
  6. ↑ Contreras-Balderas, S. & Almada-Villela, P. (1996). Ameca splendens [Архівовано 15 вересня 2010 у Wayback Machine.] Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи Version 2010.4. International Union for Conservation of Nature.
  7. ↑ Kottelat, M. (1996) Epalzeorhynchos bicolor [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи Version 2010.4. International Union for Conservation of Nature

Посилання