|
Цуркан Валерій ІвановичЦуркан Валерій Іванович (нар. 2 січня 1949) — музикант, композитор, продюсер, аранжувальник народних та естрадних музичних творів, Заслужений працівник культури України (2009 рік), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України.
БіографіяНародився 2 січня 1949 року в с. Лиманське Ренійського району Одеської області. Батько – Цуркан Іван Лук'янович, військовий, мати – Цуркан Анастасія Григорівна, домогосподарка. Сім'я
У Валерія Цуркана 6 онуків: Валерій, Максим, Денис, Валентин, Вадим, Антон Цурканов. Вони також займаються музикою і грають на музичних інструментах. Мистецька діяльністьУ 1972 році створив ансамбль народних інструментів «Букурія» (молд. Bucuria — радість).[джерело?] У 2020 році в період карантину COVID-19 Валерій Цуркан організував онлайн-концерти з кухні. Громадська діяльністьОживлення музичної спадщини Буджака в проєкті Валерія Цуркана «Музиканти нашого краю»[4]15 Листопада 2024 17:05 Оксана Чумак
У листопаді заслужений артист України Валерій Цуркан запустив проєкт, який об’єднав талановитих музикантів з різних куточків Буджака. «Ідея проста: музиканти надсилають мені відео зі своїм виступом, я публікую його в соцмережах, розповідаю про досягнення кожного учасника та нагороджую їх дипломами», – каже музикант. Проєкт швидко набрав популярність, і за кілька тижнів до нього приєдналося більше десятка митців. Чимало творчих людей було розкрито широкому загалу завдяки проєкту пана Валерія. Наприклад: Іван Варлан з Кривої Балки — заслужений артист, який грає на акордеоні, баяні, гітарі, синтезаторі та ще багатьох інструментах. За 50 років творчої роботи він очолював різні колективи та працював хормейстером. Іван Проданов із села Василівка з дитинства грає на баяні, а зараз ще й навчає грі на музичних інструментах дітей у селі Банівка. Єгор Чудак з Мологи — молодий гітарист, який уже встиг виступити на конкурсах і отримати нагороди за свої перемоги. Ернест Молодець і Артем Юрковський з Мологи — дует гітариста і баяніста, які виступають на фестивалях і мають багатий репертуар. Павло Чербаджи з Делень — баяніст і керівник колективу, який неодноразово перемагав у конкурсах. Григорій Моток з міста Білгород-Дністровський — член асоціації діячів мистецтв України, професійний баяніст і керівник вокальних ансамблів, який навчає музики вже навіть свого онука. Михайло Гайдаржи з Дельжилерського будинку культури — талановитий акордеоніст і саксофоніст, керівник колективу «Дельжилерка», що виступав у Болгарії, Румунії та Польщі. Юрій Гаваньо з Бессарабського (Тарутине) — скрипаль і композитор, який багато років навчає грі на скрипці дітей у місцевій музичній школі. Микола Лупан з Фурманівки — акордеоніст і педагог, неодноразовий лауреат закордонних конкурсів. Валерій Резнічук — музикант і лікар, який, попри медичну професію, присвячує свій вільний час музиці. Гурт «Експромт» з Білгород-Дністровського, що виконує українські пісні та інструментальні композиції на міських заходах. Марина Новосад з Татарбунар — баяністка і викладачка у школі мистецтв, учасниця багатьох конкурсів. «Всі їхні виступи можна переглянути на моїй сторінці у Facebook» – ділиться пан Валерій. Проєкт продовжується, тому всі, хто хоче поділитися своїм музичним талантом і отримати диплом від заслуженого артиста України, можуть звертатися до пана Валерія. Цей проєкт — це не тільки можливість для музикантів Буджака показати свої вміння, але й нагода об’єднатися і підтримати культурні традиції регіону. У 1984 році при міському Центрі культури в м. Білгород-Дністровський був створений сімейний ансамбль Цурканових, до складу якого увійшли батько Валерій Цуркан, мати Анна Цуркан, сини В'ячеслав, Сергій і Ігор. Заслужений артист України з міста Білгород-Дністровський Валерій Цуркан дарує музичні інструменти землякам, і втілює їхні мрії[8]19 Жовтня 2024 17:47 Оксана Чумак
Музика супроводжувала Валерія Івановича ще з дитинстваМузика супроводжувала Валерія Івановича ще з дитинства. Перший свій музичний інструмент, гармошку, отримав у віці 6 років від батьків. Але справжньою мрією став баян, який, на жаль, був занадто дорогим для того часу і коштував 90 рублів. У четвертому класі він прийняв рішення самостійно заробити гроші і реалізувати свою мрію. «Під час літніх канікул, домовився зі своїм дядечком, що допомагатиму йому збирати сіно. Площа була велика. Косили і сушили його десь неділь дві. Потім ми склали його в стіжки, а також знайшли людей, які погодились купити це сіно. Замучені, але раді від того, що зробили велику роботу, ми лягли ввечері відпочивати. Раптом вночі розпочався дощ і не просто дощ, а велика злива. Коли ми вранці вийшли на вулицю, то побачили, що нашого сіна немає. Всі стіжки змила і знесла вода. Як я плакав! Ви не уявляєте, що в мене робилося на серці. Мрія, яка вже була реальністю, рухнула. Довго я ходив сам не свій. Грав на гармошці тільки сумні пісні, але не переставав знову мріяти про баян», — згадує пан Валерій. Та коли йому виповнилося 13 років, бабуся і дідусь зробили омріяний подарунок — нарешті у його руках з’явився баян. Від щирого серця займається благодійністюЗнаючи ціну дитячої мрії, вже багато років поспіль пан Валерій намагається втілити заповітні бажання багатьох дітей, які мріють займатися музикою, зокрема і через свій благодійний фонд «Музичний світ хворим дітям». «У свій час я подарував багато музичних інструментів Бородинській музичній школі Тарутинської громади. А Іван Проданов від мене отримав піаніно. Жителям Білгорода-Дністровського дарував гармоні, гітари… У Березине привозив в подарунок кларнет. До села Рівне Євгенівської громади привозив звукову апаратуру та концертні костюми. Було так багато подарунків, що усього навіть не пам’ятаю», — розповідає музикант. А нещодавно пан Валерій розпочав новий проєкт — через свою сторінку у Facebook розшукує власників музичних інструментів, яким вони більше не потрібні і які готові безкоштовно передати їх родинам, де є музиканти (перевага, звичайно, надається дітям).Однією з перших, хто відгукнулася на заклик Валерія Івановича, стала Ірина Стоянова з міста Білгород-Дністровський, яка подарувала баян Наталії Моток. Наталія вміє грати і хоче навчити своїх синів. «На цьому баяні грав батько Ірини, і вона просила, щоб я передав інструмент родині, яка буде грати і берегти його. Баян лежав у футлярі багато років і дочекався, коли знову зазвучать його голоси», — ділиться пан Валерій. Ще один музичний інструмент від Ірини Стоянової отримав нову власницю. Цього разу це була гармонь, яку Валерій Іванович передав Тетяні Кобзар. «Гармонь, яку подарувала Ірина Стоянова, я передав у талановиті руки Тетяни Кобзар. Хай грає, співає і піднімає настрій людям у наш непростий час», — зазначив музикант. Черговим щасливчиком став Тимофій Моток, який отримав акордеон, подарований мешканкою Білгорода-Дністровського Тетяною Терновою-Колесниковою. «Коли я подзвонив мамі Тимоші і сказав, що приїду, він чекав на вулиці і зустрів мене зі сльозами на очах», — згадує пан Валерій. На заклик Валерія Івановича відгукнулася ще одна родина — Ольга та Володимир Смішні з міста Білгород-Дністровський, які володіли баяном і хотіли передати його тим, хто потребує. Подарунок вирушив до талановитого хлопця з села Задунаївка Арцизької громади — Паскалова Дмитра. «Добре, що є люди, які розуміють, що краще віддати інструмент, ніж через деякий час викинути його на смітник», — ділиться враженнями музикант. Рідні Дмитра щиро подякували родині Смішних і Валерію Івановичу за щедрий подарунок і показали відео, на якому Дмитро вже радує їх своєю грою. А нещодавно музикант сповістив свою аудиторію про те, що Віктор Іванович Бабич з міста Білгород-Дністровський передає акордеон для музичної родини Леонових з міста Арциз. «Якщо хтось має інструмент який не використовується, краще передати тим, кому він потрібен. Є багато дітей які хочуть навчитися грати», – в черговий раз закликав Валерій Цуркан своїх шанувальників. 13 жовтня в Білгород-Дністровському пройшов фестиваль «Юшка-фест», на який запросили ансамбль «Співоче сузір’я» з Арциза. Однією з учасниць ансамблю є талановита Дора Леонова. На фестивалі вона урочисто отримала акордеон з рук пана Валерія, який для її родини передав Віктор Бабич. Також пан Валерій розповів, що днями жителька села Маразліївка Білгород-Дністровського району Анна Ніколаєва зателефонувала йому й повідомила, що хоче передати п’ятирядний баян. Незабаром музикант вирушить по нього і шукатиме для нього нового власника. «Чоловік Анни загинув на фронті, і вона вирішила передати інструмент тому, кому він принесе користь», — каже музикант. Своїм прикладом Валерій Іванович показує, що кожен добрий вчинок робить цей світ кращим, а когось — щасливішим. Творити добро, займатися благодійністю — означає робити внесок у спільне благо. «Наступного тижня їду до селища Бородине і везу в подарунок концертні костюми для вокального ансамблю», — підсумовує Валерій Цуркан, підкреслюючи те, що список його добрих справ ще не завершений.продовжуватиметься.
Нагороди
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
