|
Цефалотин
Цефалоти́н — антибіотик з групи цефалоспоринів І покоління для парентерального застосування. Є першим антибіотиком для клінічного застосування з групи цефалоспоринів, який був уперше отриманий компанією «Eli Lilly» у 1964 році.[1] Фармакологічні властивостіЦефалотин — антибіотик широкого спектра дії. Препарат належить до бактерицидних антибіотиків, дія якого полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. До препарату чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи, сальмонели, клебсієли, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, шигели, спірохети, нейсерії, лептоспіри. По активності до грамнегативних бактерій препарат поступається цефазоліну.[2] До препарату нечутливі Pseudomonas spp., Proteus spp., туберкульозна паличка, анаеробні бактерії. ФармакодинамікаЦефалотин при парентеральному застосуванні швидко розподіляється в організмі. Препарат виявляється в крові через 30—60 хв. після внутрішньом'язового застосування.[2] При внутрішньовенному введенні біодоступність препарату становить 100 %. Цефалотин створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Цефалотин не метаболізується, виводиться із організму в незміненому вигляді. У крові препарат виявляється протягом 4—6 годин. Період напіввиведення цефалотину збільшується при порушенні функції нирок. Показання до застосуванняЦефалотин показаний при інфекційних ураженнях, які спричинюють чутливі до антибіотика мікроорганізми — при інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, сечовидільних шляхів та малого таза, шкіри та м'яких тканин, кісток і суглобів (в тому числі остеомієліті), ендокардиті, сепсисі, перитоніті, середньому отиті, маститі, ранових та післяопікових інфекціях, післяопераційних інфекціях. При застосуванні цефалотину спостерігалися наступні побічні ефекти:
Найчастішими побічними реакціями при застосуванні цефалотину були реакції з боку сечовидільної системи. Часто спостерігається нефротоксична дія, підвищується рівень сечовини та креатиніну в крові, при порушенні функції нирок збільшується період напіввиведення препарату. Нефротоксичну дію цефалотину частіше спостерігають у хворих з порушеннями функції нирок та при сумісному застосуванні препарату із петлевими діуретиками, аміноглікозидами та поліміксином.[3][2] ПотипоказиЦефалотин протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, при сумісному застосуванні із петлевими діуретиками, аміноглікозидами та поліміксином. З обережністю застосовують при годуванні грудьми та при вагітності. Препарат не рекомендований при нирковій недостатності.[4] Форми випускуЦефалотин випускався у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,5;1,0 та 2,0 г.[2] Станом на 2014 рік в Україні цей препарат не зареєстрований.[5] Примітки
Джерела |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
