Цетнарський Олег Миколайович
Олег Миколайович Цетнарський (псевдо; 27 вересня 1938, с. Боків (нині Тернопільського району, Тернопільська область — 14 квітня 1960, біля села Божиків, Бережанський район, Тернопільська область) — учасник протирадянського підпілля, учасник останнього бою УПА. ЖиттєписНародився 27.09.1938 року у селі Боків (тепер Тернопільський район, Тернопільська область) в родині Миколи Цетнарського та Антоніни Боднарчук. У 1954 закінчив сім класів. Від 1955 працював у місцевому колгоспі. У тому ж 1955 році приєднався до Петра Пасічного псевдо «Чорний» «Петро» з його дружиною Пальчак Марією, псевдо «Стефа». В 1956 виїхав з дружиною Ольгою в с. Чернихів. Але згодом повернувся до подружжя Пасічних. 12 жовтня 1959 року Петро Пасічний застрелив лейтенанта КДБ В. Стороженка, який йшов на зустріч із інформатором з с. Тростянець в Тростянецький ліс. (Він став останньою бойовою жертвою з боку радянської влади у її війні з націоналістичним підпіллям). На той час група здійснила 11 озброєних пограбувань магазинів і колгоспних складів у навколишніх селах для забезпечення своєї життєдіяльності, а також займалася залякуванням сільських активістів. Останній бій14 квітня 1960 року оперативний групі Тернопільського УКГБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки — у Божиківському лісі на межі тодішніх Підгаєцького й Бережанського районів, що за кілька кілометрів від хутора Лози. Туди прибули 45 автомашин та понад півтисячі солдатів. Коли повстанці, вийшовши з криївки, ішли у напрямку хутора Лози, вони потрапили у засідку КГБ. Щоб не потрапити живими в руки ворогів, Петро Пасічний та Олег Цетнарський застрелилися, а Марію Пальчак поранили в руки та взяли в полон.[1] Вшанування пам'яті
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia