Пасічний Петро

Петро Пасічний
Загальна інформація
Народження1925(1925)
с. Середня, Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть14 квітня 1960(1960-04-14)
біля села Божиків, Бережанський район, Тернопільська область
Псевдо«Чорний», «Петро»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
Війни / битвиДруга Світова війна

Петро Пасічний (псевдо: «Чорний», «Петро»; 1925, с. Середня, Калуський район, Івано-Франківська область — 14 квітня 1960, біля села Божиків, Бережанський район, Тернопільська область) — вояк УПА, член Подільського окружного проводу ОУН, останній керівник боївки ОУН.

Життєпис

Народився 1925 року в селі Середня (нині Калуський район, Івано-Франківська область).

В УПА був радистом, закінчивши відповідний вишкіл у Карпатах.

З 1952 року переховувався разом із своєю дружиною Марією Пальчак (дочка Івана, псевдо «Стефа»), а з 1955 року до них приєднався Олег Цетнарський зі с. Боків Підгаєцького району.

12 жовтня 1959 року Петро Пасічний застрелив лейтенанта КДБ В. Стороженка, який ішов на зустріч з інформатором з с. Тростянець у Тростянецький ліс. (Він став останньою бойовою жертвою з боку радянської влади у її війні з націоналістичним підпіллям).

На той час група здійснила 11 озброєних пограбувань магазинів і колгоспних складів у навколишніх селах для забезпечення своєї життєдіяльності, а також займалася залякуванням сільських активістів.

Останній бій

14 квітня 1960 року оперативний групі Тернопільського УКГБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки — у Божиківському лісі на межі Підгаєцького й Бережанського районів, що за кілька кілометрів від хутора Лози. Туди прибули 45 автомашин та понад півтисячі солдатів. Коли повстанці, вийшовши з криївки, ішли у напрямку хутора Лози, вони потрапили у засідку КГБ. Щоб не потрапити живими в руки ворогів, Петро Пасічний та Олег Цетнарський застрелилися, а Марію Пальчак поранили в руки та взяли в полон.[1]

Вшанування пам'яті

  • У рідному селі Середня, Калуський район, Івано-Франківська область встановлено пам'ятник.[2]
  • 2007 року на місці історичного бою було встановлено й освячено дубовий хрест.
  • 2015 рік на честь 55-річчя останнього бою УПА у Тернопільській області був оголошений Роком повстанської звитяги[3]
  • 2017 року вийшла друком книга «Віра і воля», співавторів Леоніда Бицюри, Володимира Стаюри та Віктора Уніята[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Останні самураї УПА. tyzhden.ua. Процитовано 29 вересня 2021.
  2. ↑ 14 квітня у селі Середньому Калуського району відбулося народне віче, присвячене останньому бійцю УПА Петру Пасічному.
  3. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. te.gov.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  4. ↑ #khanasv (понеділок, 23 квітня 2018 р.). Записки Ханаса: про жінок і боротьбу. Записки Ханаса. Процитовано 29 вересня 2021.

Посилання