Божиків

село Божиків
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Саранчуківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040410030056827
Облікова картка	Божиків
Основні дані
Засноване	1455
Населення	▼ 528 (2014)
Площа	2,6 км²
Густота населення	257,60 осіб/км²
Поштовий індекс	47535
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°19′0″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	270 м[1]
Водойми	р. Золота Липа, р. Літятинський потік
Відстань до обласного центру	64 км[2]
Відстань до районного центру	17 км[3]
Найближча залізнична станція	Рибники
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Божиків
Божиків
Мапа
Божиків у Вікісховищі

Церква Святого Миколая (2011)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (2012) хутір Лози

Хутір Слобідка

Скульптура Божої Матері

Скульптура Святого Миколая

Церква Миколая Чудотворця (1870р)

Бо́жиків (1964—1990 роки — Привітне) — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Божиківської сільської ради, якій підпорядковувалися села Божиків, Волощина, Квіткове і хутори Слобідка, Лози.

Населення становить 528 осіб (2014).

Географія

Розташоване на правому березі річки Золота Липа, у яку впадає річка Літятинський потік. Дворів — 241[4]. У селі є вулиці: Вічна, Криві, Лози, Нова, Островець, Скаскова, Слобідка, Центральна та Шумлянецька[5].

На південний захід від села розташований ботанічний заказник «Кизилові гаї».

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Божиків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Божикова
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,1	0,4	5,4	13,4	19,3	22,5	23,8	23,2	19,0	13,1	5,9	1,0	12
Середня температура, °C	−4,2	−2,6	1,7	8,5	13,9	17,2	18,5	17,8	13,9	8,5	2,9	−1,6	7
Середній мінімум, °C	−7,2	−5,5	−2	3,6	8,6	11,9	13,2	12,4	8,8	4,0	0,0	−4,1	3
Норма опадів, мм	31	30	32	50	77	91	95	70	55	38	36	39	644
Джерело: climate-data.org

Історія

Символічна могила Борцям за волю України в Божикові

Перша писемна згадка — 1443 року[6]. Вже тоді село славилось своїми ставами. У 1444 році згаданий дідич села Івасько,[7] його брати Васько та Олехно.[8] Друга дружина Грицька Кердейовича Ядвіґа підписувалась з Бережан та Божикова.[9]

У XV століття село належало магнату Мартину Свірзькому зі Свіржа.

У середині XV століття в «Актах гродських Галицької землі» згадується й сільська церква.

Ян Непомуцен Топач Копичинський у 1787 році набув право власності (посідання) на частину маєтку в Божикові.[10]

У XVIII—ХІХ століттях маєток у Божикові належав шляхетським родинам Мошинських, Янковських, від початку 1880-х років — єврейському промисловцю з Підгаєць Іро Лілієнфельду, близько 1892 року перейшло у власність вихреста Людвика Сломніцького, згодом його сина Броніслава. Останнім власником фільварку у 1930-х роках, по смерті Броніслава Сломніцького, була його вдова Дорота Сломніцька, яка одночасно володіла й кількома селами на Теребовельщині (Тютьків, Дарахівка).

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

На хуторі Лози відбувся останній відомий бій бойової групи УПА 14 квітня 1960 року (група Перегінця-Пальчак-Цетнарського).

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[11].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[12].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[13]:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська		99,55
російська		0,45

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[14].

Релігія

• церква Святителя Миколая Чудотворця (1870, ПЦУ);
• церква Святого Миколая (2011, УГКЦ);
• церква Успіння Пресвятої Богородиці (2012, УГКЦ);
• церква АСД.

Освіта та культура

Початкова школа й пам'ятник Тарасові Шевченку в Божикові

Діють Божиківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І — ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», народний дім, сільська бібліотека, відділення зв'язку.

Пам'ятки

Церква Миколая Чудотворця в Божикові

Є церква Миколая Чудотворця (1870; кам'яна), збереглися будівлі школи (друга половина ХІХ століття) та Народного дому (1926).

Встановлено кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848) та 950- і 1000-літнього ювілеїв хрещення Руси-України; споруджено дві «фігури» Миколая Чудотворця (1934; кам'яна), фігура Матері Божої (1927), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям; насипана символічна могила Борцям за волю України (1990); відкрито меморіальну таблицю на честь поета-повстанця, уродженця села, Мирослава Кушніра (1997), пам'ятник Т. Шевченку (1999).

23 жовтня 2011 року посвячено нову греко-католицьку церкву святого Миколая.

Скульптура святого Миколая

Щойновиявлена пам'ятка історії[15]. Розташована між церквою і сільрадою, подвір'я О. Осадца[16].

Виготовлена 1934 року самодіяльними майстрами з каменю[16].

Постамент — 1х1 м, висота — 1,6 м; скульптура — висота 1,25 м[16].

Відомі люди

Народилися

• Степан Буняк (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч. Викладач кафедр менеджменту Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки та державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, громадсько-політичний діяч, мер Любіня Великого (2006—2010, 2010—2014 рр). Учасник Антитерористичної операції 06.09.2014 — 18.04.2016 р. 06.09.2014 — командир протитанкового взводу Батальйону територіальної оборони «Воля», ст. лейтенант. 28.01.2015 р — командир 2 мотопіхотної роти 3 ОМПБ 24 ОМБр. 05.03.2015 р присвоєно військове звання капітан. 29.04.2016 р — 08.07.2019  — голова Мостиської РДА. Обраний депутатом Львівської обласної ради в багатомандатному виборчому окрузі № 3 від політичної партії "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" на чергових місцевих виборах 25.10.2020р. Учасник війни проти російської федерації з 24.02.2022 р, капітан, командир мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону механізованої бригади імені Короля Данила. Отримав важке поранення 08.04.2022 року у боях, обороняючи місто Попасна від російських загарбників.
• Михайло Зінь (1928 — 2007) — український науковець, професор і декан Віндзорського університету (Канада), автор численних підручників з бухобліку.
• Марія Клячко (14 жовтня 1914 — 20 лютого 2003) — магістр Колумбійського університету (США), професор політології.
• Кметик Володимир (21 червня 1903 — 8 липня 1983, Торонто) — випускник Лювенського католицького університету в Бельгії. Активіст «Пласту», діяч Ревізійного союзі українських кооператив. По війні опинився в Канаді.
• Кудла Володимир (1920—1985, Віндзор, Канада) — громадсько-політичний діяч. Провідний член організацій Визвольного фронту, член Головного комітету підгайчан, меценат видавничого фонду.
• Кушнір Мирослав Андрійович (12 вересня 1922 — листопад 1944) — поет, перекладач, публіцист, мемуарист. У партизанському загоні УПА, с. Добра
• Семенів Остап Михайлович (нар. 1932) — інженер-економіст, кандидат економічних наук, доцент, автор 120 друкованих робіт, у тому числі чотирьох підручників і навчальних посібників, доцент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».
• Скасків Григорій Юрійович (28 лютого 1891 — 27 вересня 1938) — служив в австрійській армії уланом, також в УГА та армії УНР. Викладав історію України в Полтавській гімназії, видатний діяч УНДО 1920—1930-х років. Режисер аматорського театру, активіст товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар».
• Скасків Михайло (1914 — 24 липня 1944) — учасник національно-визвольних змагань.
• Скасків Ярослав Григорович (24 червня 1922 — 19 липня 1944, с. Старі Стріличі) — керівник Юнацтва міста Львова (1941), Львівської області (1942), керівник Крайового проводу Юнацтва (від 1943). В червні 1944 року призначений тереновим провідником Львівщини, членом Крайового проводу ОУН. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом заслуги УГВР (1945).
• Стеткевич Іларіон Іванович (1833 — 7 лютого 1901) — греко-католицький священик, парох Божикова 1865—1901, декан Підгаєцький 1866—1901, член москвофільського товариства імені Михайла Качковського, «Народного Дому» у Львові та член повітової ради з 1860-х років, титулярний радник львівської митрополичої консисторії з правом користування крилошанськими відзнаками (1883), член виділу товариства «Руська бурса» у Бережанах (1883), засновник товариства «Народна торгівля» у Бережанах (1885), член бережанського Товариства будови і відновлення руських церков (1893), голова повітової «Просвіти» (1898). Ініціатор побудови церкви, створення читальні, кооперативи, райффайзенівки.
• Тяжка Олександра Василівна (нар. 1937 — д. м. н., професор, зав. кафедрою педіатрії № 1 Київського Національного університету.
• Фліссак Ярослав Антонович (нар. 1954) — директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. «Заслужений економіст України» (2006).
• Глинський Ярослав Миколайович — народився в с. Божиків. Доцент кафедри фізико-математичних наук. Від 1995 року працює на посаді доцента кафедри обчислювальної математики і програмування НУ «Львівська політехніка».

Перебували

• травень 1745 — рейд загону Олекси Довбуша.
• 16 травня 1886 — Сильвестр Сембратович, кардинал, митрополит УГКЦ, на посвяченні церкви.
• 16 березня 1900 — Євген Петрушевич, на відкритті райффайзенівки у селі.
• 8 травня 1907 — Кость Левицький на виборчому вічі.
• 15 травня 1910 — Кость Левицький на виборчому вічі.
• 26 липня 1916 — німецький імператор кайзер Вільгельм і цісар Австро-Угорщини Карл Габсбург
• червень 1917 — Олександр Керенський
• 1-2 березня 1919 — Симон Петлюра, ідучи з Бережан на станцію Литвинів-Божиків
• 1943 — Роман Шухевич, відвідуючи в сусідній Волощині розвідшколу УПА і центральний провід ОУН.
• 1945—1948 — Василь Кук, тоді керівник Подільського Проводу ОУН, згодом останній командир УПА.
• 1 вересня 1996 — Ігор Калинець, лауреат Шевченківської премії.
• 14 серпня 2011 — Ігор Калинець, лауреат Шевченківської премії, Остап Стахів, народний артист України.
• Пасічний Петро — вояк УПА, член Подільського окружного проводу ОУН, останній керівник боївки ОУН.

Примітки

1. Прогноз погоди в с. Божиків. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 29 травня 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 20 (довідка)
2. Маршрут «Божиків — Тернопіль». Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 17 (довідка)
3. Маршрут «Божиків — Бережани». Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 17 (довідка)
4. Офіційний сайт Бережанської районної ради^[недоступне посилання з лютого 2019]
5. Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
6. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.114, № 1174. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 41 (довідка)
7. № 1266. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 2 (довідка)
8. Там само. — № 1272. — С. 121.
9. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
10. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 11. — 1907. — S. 125. (пол.)
11. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
12. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
13. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
14. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
15. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
16. Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [Архівовано 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.

Джерела

• Дем'янова І., Щур К. Божиків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 154. — ISBN 966-528-197-6.
• Семенів В. Божиків — село на перехресті століть. — Львів : Друкарські куншти, 2010. — 680 с.

Посилання

• Божиків