Церква святого архистратига Михаїла (Більче-Золоте)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого архистратига Михаїла.
Церква святого архистратига Михаїла (Більче-Золоте)
48°46′28″ пн. ш. 25°52′23″ сх. д. / 48.774409° пн. ш. 25.872983° сх. д. / 48.774409; 25.872983
Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняБільче-Золоте[1]
КонфесіяПЦУ
Будівництво1871
Церква святого архистратига Михаїла (Більче-Золоте). Карта розташування: Україна
Церква святого архистратига Михаїла (Більче-Золоте)
Церква святого архистратига Михаїла (Більче-Золоте) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква святого архистратига Михаїла у Вікісховищі

Церква святого архистратига Михаїла в Більче-Золотому — культова споруда, храм Борщівського благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Більче-Золоте Чортківського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 431)[2]. При церкві діє парафія.

Історія церкви

Храм збудовано за сприяння князя Сапеги, який в 1868—1871 роках виділив для цього місце в центрі села. Його вимурували з каменю, взятого з руїн місцевого замку.

Новозбудований храм розписував відомий іконописець Модест Сосенко. Після вибухів німецьких бомб у часі Другої світової війни та «господарювання» атеїстичного режиму жодна з фресок настінного розпису не збереглася.

З благословення настоятеля парафії священника Юрія Стеблини в 1990 році розпочали роботи з відновлення храму. Значну матеріальну допомогу надали голова колгоспу «Перемога» В. Чопик та генеральний директор свинокомплексу І. Абдулін. Фасад храму оздоблено за підтримки колишнього головного лікаря Більче-Золотецького санаторію В. Вершигори. Навесні 1991 року художники Борщівського району під керівництвом уродженця Борщівщини Василя Отецька розпочали розпис храму.

У 1991 році на свято Воскресіння Христового вперше на Хресному ході заграв духовий оркестр музичної школи під керівництвом блаженної пам'яті Василя Микитчука. За спільної ініціативи о. Юрія Стеблини та директора музичної школи Миколи Теслі встановлено традицію всенародного святкування проводів коляди.

З благословення о. Петра Миськіва розбудовують каплицю Всецариці Богородиці для освячення води. Разом із дружиною священника організовано недільну школу для дітей села. За сприяння мецената Володимира Іванишина в 2010 році зроблено реконструкцію дзвіниці та розпочато перекриття даху й позолочення куполів.

Парохи

  • о. Омелян Глібовицький ([1886], сотрудник)[3]
  • о. Ілларіон Тишинський,
  • о. ? Вонсуль (1904—1906),
  • о. Микола Семенович (1906—1909),
  • о. Софрон Левицький (1909—1923),
  • о. Михайло Ганкевич,
  • о. Семен Гребенюк (1924),
  • о. Юрій Стеблина,
  • о. Петро Миськів (з 1992).

Примітки

  1. ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  3. ↑ Bilce Zolote // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 33. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)

Джерела