uk %D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA

Центра́льний банк — установа (здебільшого державний орган), яка регулює діяльність банків у країні, проводить монетарну (грошово-кредитну) та валютно-курсову політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк). В Україні це Національний банк України.

Центральний банк може виконувати (залежно від країни) такі функції:

здійснення банківського регулювання та нагляду (забезпечення стабільності банківської системи),
формування та виконання монетарної (грошово-кредитної) політики держави,
регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне право емісії грошей,
формування та виконання валютно-курсової політики, включаючи за необхідності валютні інтервенції
управління золото-валютними резервами країни,
ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків.

Див. також

Центральний банк // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
Державне регулювання банківської діяльності // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
Козюк, В. Щодо питання про зв"язок між інфляцією та незалежністю центральних банків у країнах колишнього СРСР / В. Козюк // Вісник Національного банку України. — 2003. — № 7. — С.19-25.

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.