Венчурний бізнесВенчурний бізнес (англ. venture — ризиковий) — бізнес, що спеціалізується на інвестиціях у власний капітал компаній і в інші види довгострокового фінансування підприємств, звичайно таких, котрі не мають тривалої історії розвитку, але з перспективою значного росту. Венчурна компанія може з однієї сторони надавати фінансування, з іншого боку — здійснювати різний ступінь участі в керуванні і виробництві. Венчурний капітал традиційно асоціюється з початком нових проєктів; однак, венчурні капіталісти дедалі більше беруть участь у проєктах і на пізніших етапах їхнього здійснення, тобто вкладають кошти на розвиток і модернізацію, а також в угоди по викупу підприємств. Венчурні компанії орієнтовані на практичне використання технічних новинок, результатів наукових досягнень, ноу-хау, ще не випробуваних на практиці. Венчурний бізнес пов'язаний з великим ризиком, тому його часто називають ще ризиковим. Вперше в сучасному вигляді венчурні компанії сформувалися в Кремнієвій долині в США, і звідти поступово поширився з національними відмінностями по всім розвиненим і великим країнам, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія та інші). Венчурний бізнес має особливе значення в процесах створення ефективної і конкурентоспроможної сучасної економіки. Високі технології, що створюються на базі венчура, дозволяють країні з «наздоганяючою економікою» наблизитися в доступному для огляду майбутньому по душовим доходах до розвинених країн світу. Так, наприклад, Нова Зеландія, країна з найрозвиненішим в світі сільським господарством, залишається в нижній частині списку розвинених країн світу з ВВП на душу населення. У той же час Сінгапур, який зумів поставити у себе на високому рівні інноваційний венчурний бізнес, зрівнявся за цим показником з передовими країнами світу. Місію створення кластерів високих технологій і виконує венчурний інноваційний бізнес. Венчурний бізнес є провідною креативною частиною хвильового інноваційного процесу, так би мовити, його системним ядром. Розвинений венчурний технологічний бізнес є тим базовим сектором постіндустріальної і новою економікою, який визначає здатність країни утримувати конкурентоспроможні світові позиції в передових технологіях. Історія створення і розвитку венчурного бізнесуВенчурний бізнес почав формуватися урядом в США в 1950-х роках. Був створений з цією метою спеціальний інститут — SBA (Small Business Administration) і прийнятий спеціальний закон про інвестиції в малий бізнес. Держава почала здійснювати пільгове кредитування малого бізнесу. У разі схвалення з боку SBA будь-якого проєкту держава надавала пільговий кредит під нього[1]. Основні хвилі розвитку венчурного бізнесу в США були такі: 1) 1970 роки — напівпровідники і біотехнології (генна інженерія); 2) 1980 роки — персональні комп'ютери; 3) 1990 роки — Інтернет-бізнес. Експерти вважають, що наступними хвилями розвитку венчурного бізнесу будуть: • технології безпеки в широкому сенсі (особистої, інформаційної, корпоративної, державної і т. Д.); • нанотехнології; • біотехнології. Для країн з наздоганяючою економікою організація венчурного бізнесу в передових країнах може служити моделлю, до реалізації якої необхідно прагнути. Досвід фінансування розвитку венчурного бізнесу країнами з «наздоганяючої» економікою (Японія, Сінгапур, Фінляндія, Ізраїль, Тайвань, Південна Корея) підтверджує, що держава з високим ступенем корумпованості бюрократії є неефективним прямим інвестором. Змішане або пряме державне фінансування венчурних проєктів виявилося досить ефективним в розвинених країнах зі слабо корумпованою бюрократією — Фінляндії, США. Країни з наздоганяючою економікою створюють привабливі умови для венчурних підприємців і менеджерів з США та інших передових країн. Так Ізраїль шляхом співфінансування приватних фондів і прийняття частини ризиків на державу зумів порівняно швидко залучити іноземних венчурних інвесторів і менеджерів і перейняти їх досвід. Сінгапур пройшов інший шлях. Інвестиції їм робилися в 1980-х роках в Силіконову долину, прибуток там же реінвестувати. Поступово у сінгапурців склалися з американськими венчурними підприємцями і менеджерами міцні зв'язки. І венчурні підприємці прийшли безпосередньо в Сінгапур до своїх партнерів.[2] Поява національних венчурних підприємців в країні, що розвивається в порівняно короткі терміни малоймовірно. Їх вирощують за допомогою «вчителів» з розвинених країн. Характерною рисою венчурних компаній Японії виступає те, що вони беруть на себе фінансове забезпечення, як дольовим так і кредитним капіталом. На початковому етапі розвитку венчурної компанії інвестор контролює пакет акцій.[3] Венчурне інвестуванняУ країнах, що розвиваються використовувалася друга схема: створювався державний фонд. Він здійснював інвестиції в приватні венчурні фонди. Останні здійснювали інвестиції в венчурні проєкти. Причому як співвласники в приватні фонди за рахунок пільгового фінансування залучалися венчурні підприємці з передових країн. Зокрема, Пельтек Л. В. визначає венчурне інвестування як «довгострокові фінансові вкладення з високим ступенем ризику в акції компаній, що зорієнтовані на розробку, виробництво і реалізацію продукції швидкозростаючих компаній, задля їх розвитку з метою отримання прибутку від приросту вартості вкладених коштів»[4] Для успішного розвитку венчурного інвестування необхідні:
Особливістю венчурного бізнесу є дуже високий інтелектуальний і професійний рівень венчурних підприємців і менеджерів. Подібних професіоналів надзвичайно складно виростити. Їх знання і досвід лежать на перетині фундаментальної і прикладної наук, інноваційного менеджменту, знань високотехнологічних виробництв. Тому програми і проєкти створення національного венчурного бізнесу повинні бути комплексними і системними, вирішальними завдання повноцінного фінансування, підготовки фахівців, створення інфраструктури, системи безпеки та ін.[5] Венчурна фірма в своєму розвитку проходить наступні стадії: насіннєва стадія (передінвестиційне фінансування компаніями — фондами посівного капіталу — на самому ранньому етапі) → старт → ранній зростання → експансія → IPO або продаж стратегічному інвесторові. Основним інтенсивним фактором розвитку венчура є високоякісний людський капітал. Класифікація компанійУ венчурному бізнесі прийнята така класифікація компаній:[6]
Примітки
Література
Посилання
|