Центральний Ачех (регентство)

Центральний Ачех Герб Координати 4°20′00″ пн. ш. 96°20′00″ сх. д. Країна Індонезія Індонезія Регіон Суматра Провінція Ачех (провінція) Столиця Такенгон Межує з сусідні нас. пункти Біреуен (регентство), Піді (регентство), Західний Ачех (регентство), Наган-Рая (регентство), Гайо-Луес (регентство), Східний Ачех (регентство), Бенер-Мерія (регентство)  ^? Внутрішній поділ Atu Lintang^d[1][2], Bebesen^d[1][2], Bies^d[1][2], Bintang^d[1][2], Celala^d[1][2], Jagong Jeget^d[1][2], Kebayakan^d[1][2], Ketol^d[1][2], Kute Panang^d[1][2], Laut Tawar^d[1][2], Linge^d[1][2], Pegasing^d[1][2], Rusip Antara^d[1][2], Silih Nara^d[1][2]  Дата заснування 1956 Площа 4318,39 ± 0,01 км²[1]  Висота центру 1624 м  Офіційна мова Ачеська мова, індонезійська мова (Ачех) Населення 204 835 осіб[1][3]  Часовий пояс UTC+7 (Ачех) Автомобільний код BL (Ачех) GeoNames 1215633 OSM r8931154  ·R Офіційний сайт acehtengahkab.go.id  Центральний Ачех Центральний Ачех (Індонезія) Центральний Ачех Центральний Ачех (Суматра)  Центральний Ачех у Вікісховищі

Регентство Центральний Ачех (індонез. Kabupaten Aceh Tengah) є регентством в спеціальному регіоні Ачех в Індонезії. Він розташований на острові Суматра. Раніше це регентство охоплювало набагато більшу територію; у 1969 році регентство Південно-Східного Ачеха було відокремлено від регентства Центрального Ачеха[4], а в 2003 році регентство Бенер Мерія було відокремлено від регентства Центрального Ачеха, що залишилося. Решта регентства займає площу 4454,04 квадратних кілометрів і має населення 175 527 згідно з переписом 2010 року, яке зросло до 215 576 за переписом 2020 року[5]. Більшість його жителів - Гайо. Центральний Ачех відомий своїм озером Лаут Тавар. Його столиця - Такенгон, в окрузі Лут Тавар.

Залишкове регентство є головним центром виробництва кави в провінції Ачех і є домом для людей Гайо, які переважно зосереджені в цьому регентстві та в сусідніх регентствах Бенер-Мерія та Гайо Луес[6][7].

Географія

Регентство межує з регентством Піді, регентством Біруен і регентством Бенер Меріа на півночі, регентством Східний Ачех на сході, регентством Гайо Луес на півдні та регентством Західний Ачех, Піді та Наган Рая на заході.

Центральний округ Ачех - це високогір'я на висоті 200-2600 метрів над рівнем моря з площею 4454,50 км2.

Адміністративні райони

Регентство адміністративно поділено на чотирнадцять округів (качематани), наведені нижче в таблиці з їхніми площами та населенням за даними перепису 2010 року[8] та перепису 2020 року[5]. Таблиця також містить розташування районних адміністративних центрів і кількість сіл (сільських деса та міських келураган ) у кожному районі.

Назва	Площа (в км^2)	Населення Перепис 2010 року	Населення Перепис 2020	Адмін центр	Кількість сіл
Лінге	1766,24	8,757	11,201	Ісак	26
Ату Лінтанг	146,27	5,803	6,989	Мера Меге	11
Джагонг Джегет	188,25	8,871	10,352	Джегет Аю	10
Бінтанг	578,26	8,504	10,773	Бінтанг	24
Лют Тавар	83.10	17 960	19 664	Такенгон Тимур	18
Кебаякан	48.18	14 041	17 900	Кебаякан	20
Пегазування	169,83	17 640	22,733	Сімпанг Келапінг	31
Bies	12.32	6,414	8,162	Атанг Юнгкет	12
Бебесен	28.96	34,342	41 010	Кемілі	28
Куте Пананг	20.95	6,815	8400	Ратавалі	24
Силіх Нара	75.04	20 542	24 581	Angkup	33
Кетоі	611,47	11,342	14 928	Rejewali	25
Челала	125,86	8,367	10,297	Бераванг Гадінг	17
Русип Антара	599,31	6,129	8,586	Пантан Тенга	16
Підсумки	4454,04	175,527	215,576	Такенгон	295

Примітки

1. Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015
   d:Track:Q23890149
2. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
   d:Track:Q112136164
3. The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
   d:Track:Q24249970d:Track:Q24249960d:Track:Q113641429
4. Iwabuchi, Akifumi (1994). The people of the Alas Valley: a study of an ethnic group of Northern Sumatra. Clarendon Press. ISBN 978-0-19-827902-0. Процитовано 20 грудня 2010.
5. Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
6. Indonesia. Departemen Penerangan; Japenpa Foreign Languages Publishing Institute (1975). Indonesia handbook. Dept. of Information, Republic of Indonesia. с. 91. Процитовано 20 грудня 2010.
7. Library Information and Research Service (2004). The Middle East, abstracts and index. Northumberland Press. Процитовано 20 грудня 2010.
8. Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.