Храпко Євген Вікторович
Євге́н Ві́кторович Храпко́ (19 вересня 1984, Миколаїв, Українська РСР, СРСР — 11 червня 2022, Українка, Вовчанський район, Харківська область, Україна) — український військовик, бойовий медик, інструктор з тактичної медицини і Європейської ради ресусцитації, один із засновників військово-облікової спеціальності «бойовий медик» в Збройних силах України. ЖиттєписНародився 19 вересня 1984 року у Миколаєві. Навчався в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова, який закінчив у 2006 році[1]. За освітою інженер-програміст[2], певний час працював за спеціальністю «програмне забезпечення автоматизованих систем»[3]. Війна на сході УкраїниЗ початком війни на сході України у 2014 році активно вивчав тактичну медицину у Харкові. Добровільно пішов служити бойовим медиком у зону проведення антитерористичної операції, де евакуйовував бійців і цивільних людей у складних бойових умовах[1]. У 2015 році навчався на спеціалізованих курсах з тактичної медицини в Литві[2]. У 2016 році підписав трирічний контракт зі Збройними силами України, а у 2017 році долучився до створення 205-го спеціалізованого навчального центру тактичної медицини Сухопутних військ. Був призначений командиром навчального взводу, виконувачем обов'язків заступника командира військової частини — начальника відділу планування та організації навчального процесу[1][3]. Паралельно очолив розробку навчальної програми для нової спеціальності «бойовий медик» в ЗСУ, фактично заснувавши її[2]. Завдяки Храпку в Україні з'явилася військово-облікова спеціальність «бойовий медик» та штатні посади для медичного персоналу без медичної освіти[4][5]. Випускник програм підготовки «Combat Medic 68W», «Army Basic Instructor Course», закінчив курси лідерства від Збройних сил США для молодших офіцерів медичної служби[6], де був єдиним представником рядового складу[1][2]. У 2019 році представив один із найкращих бізнес-планів своєї ідеї адаптування досвіду тактичної медицини у цивільне життя на Програмі з підприємницької діяльності для ветеранів АТО і ООС у Харкові[7][8]. У 2021 році став членом команди професійної медичної організації — долучився до команди сертифікованих інструкторів Європейської ради реанімації, проводив курси з базових реанімаційних навичок, професійні реанімаційні курси для лікарів та молодшого медичного персоналу[9]. З дружиною Тетяною мешкав у Харкові, разом виховували сина Тетяни від першого шлюбу[2]. Офіційно був не одружений, своїх дітей не мав. Працював інженером симуляційного центру медичного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна[6]. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну25 лютого 2022 року повернувся зі службового відрядження до Харкова і відразу пішов до військкомату. Обіймав посади інструктора, бойового медика[10], від 3 березня 2022 — бойовий медик 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. За три з половиною місяці на передовій після повномасштабного вторгнення Росії в Україну здійснив понад 100 виїздів на евакуацію[1]. Мав позивний Bialy, що у перекладі з польської мови означає «Білий», оскільки любив польську військову реконструкцію, але для зручності змінив його на White. В близькому оточенні мав прізвисько «Шестиокий», оскільки носив тактичні окуляри поверх звичайних[7][2]. ЗагибельЗагинув вранці 11 червня 2022 року поблизу села Українка неподалік селища Старий Салтів в Харківській області, коли його автомобіль наїхав на міну під час евакуації поранених бійців з передової[11]. Похований на Алеї Слави у Харкові 14 червня 2022 року[12]. Нагороди
Увічнення пам'яті
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
