Хор імені Олександра Кошиця

Хор імені Олександра Кошиця — український хор, що діє в Канаді, названий на честь першого диригента хору О. А. Кошиця. 1992 року хор був відзначений Шевченківською премією за популяризацію українського хорового мистецтва.

Історія

1919 року за рішенням уряду Директорії було створено Українську республіканську капелу у складі 80 осіб. Хоровим диригентом призначили О. А. Кошиця (1875—1944). Того ж року капела на чолі з Кошицем виїхала на гастролі у країни Європи й Америки. У зв'язку з встановленням на українських землях більшовицької влади хор після гастролів не повернувся на батьківщину.

Хоровий колектив неодноразово змінював назву та склад учасників: спочатку — Українська республіканська капела, у 1926–1927 — Український національний хор, з 1936 року — Злучений український хор околиць Нью-Йорка, пізніше — Слов'янський хор, у 1941–1944 роках — хор Вищих курсів у Вінніпезі (Канада). Колектив об'їздив з концертами багато країн Європи й Америки.

Хор імені Кошиця продовжує діяльність як хор молоді Українського національного об'єднання. 1967 року перейменовано на Хор ім. Олександра Кошиця. З 1951 року хором керував учень О. Кошиця — В. П. Г. Климків. Від 1978 року хор неодноразово виступав з концертами в УРСР. 1992 року йому за популяризацію українського хорового мистецтва присуджена Державна премія України ім. Т. Шевченка.

Основу репертуару хору складають класичні твори А. Веделя, Д. Бортнянського, М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, Н. Демуцького, М. Яціневича, Вахнянина, Ф. Колесси, П. Козицького, М. Вериківського, В. Ступницького, сучасні українські хорові композиції («Чорна елегія» Є. Станковича, слова Павла Мовчана), народні пісні.

Див. також

• Українська республіканська капела

Посилання

• Перший національний хор // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 158
• Хор імені Олександра Кошиця на сайті Шевченківського комітету [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Українська пісня за кордоном (у виконанні хору Кошиця) — склад хору за різні роки, репертуар, документи
• Тіна Пересунько. Культурна дипломатія Симона Петлюри: тріумф української пісні в Європі (частина перша) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Тіна Пересунько. Культурна дипломатія Олександра Кошиця: тріумф української пісні в Америці (частина друга) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Тіна Пересунько. Тріумф української пісні в Америці (частина третя) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Література

1. Пересунько Тіна. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ. Видавничий дім «АртЕк», 2019. 312 с. ІSBN 978-617-7674-92-3
2. Nejedlý Z. Ukrajinska republikanska Kapela. Прага 1921;
3. Українська пісня за кордоном; голос закордонної музичної критики. Париж 1929;
4. Безручко Л. Українська республіканська капела; спогади з концертової подорожі по Европі. Народна Воля, ч. 23 і дальші. Скрентон 1932;
5. Пелєнський О. Українська пісня у світі. Світова концертова подорож Української республіканської капелі. Спомини учасника. Л. 1933;
6. Кошиць О. Спогади, І — II. Вінніпеґ 1947 — 48; Кошиць О. З піснею через світ. Вінніпеґ, І — 1952; II — 1970; III — 1974. (перевидання — 1998)
7. Калуцка, Наталія Борисівна. Мистецька діяльність Олександра Кошиця в контексті музики XX століття: дис… канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Калуцка Наталія Борисівна ; НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського. — К., 2001. — 219 арк.
8. Головащенко, Михайло Іванович. Феномен Олександра Кошиця. — К. : Музична Україна, 2007. — 576с.
9. Щербаківський, Вадим. Життя і діяльність Олександра Антоновича Кошиця. — Лондон: Українська Видавнича Спілка, 1955. — 53 с.