Харківська психологічна школа

Ха́рківська психологічна шко́ла — неформальна назва спільноти радянських психологів, що виникла у Харкові на початку 30-х рр. минулого століття, і пов'язана, насамперед, з розвитком діяльнісного підходу в вивченні явищ людської психіки.

Початком існування Харківської психологічної школи послужило добровільне вигнання з Москви учнів Л. С. Виготського в ході т.зв. «дискусії початку 30-х рр.» в радянській психології та їх робота у Харкові на запрошення керівництва УРСР.

Логічним наслідком розвитку Харківської психологічної школи стало відкриття відділення психології в місцевому університеті. Це відділення — одне з небагатьох в колишньому СРСР, де з 1972 року готували професіоналів-психологів. Нинішній факультет психології ХНУ ім. Каразіна веде свою історію від основ закладених діячами Харківської психологічної школи.

Серед «харків'ян» найчастіше згадуються:

• засновники: О. Р. Лурія, О. М. Леонтьєв, О. В. Запорожець, М. С. Лебединський, Л. І. Божович;
• довоєнне покоління: П. Я. Гальперін, П. І. Зінченко, В. І. Аснін, Р. Д. Луков, К. Е. Хоменко та багато інших.
• повоєнне покоління: Г. К. Середа, С. П. Бочарова та б. ін.

Історія

О. М. Леонтьєв, Л. І. Божович,О. В. Запорожець.

На запрошення Наркомздраву УРСР, 1931 року О. Р. Лурія, О. М. Леонтьєв та О. В. Запорожець поступають на роботу в ряд наукових та освітніх закладів міста, Л. І. Божович оселяється та працює в Полтаві, але приїздила в столицю. Планувався переїзд самого Виготського. Він, однак обмежився нетривалими візитами. Коли й О. Р. Лурія повернувся до Москви, харківську групу очолив О. М. Леонтьєв.
Всеукраїнська психоневрологічна академія після відкриття в ній сектору психології (керівники: Лурія, Леонтьєв) та відділ психології в НДІ педагогіки стали дослідницькими базами учнів Виготського. Паралельно вони викладали в педагогічному інституті (завідувачі кафедри психології: Леонтьєв, Запорожець) та в Харківському інституті іноземних мов (нині — віповідний факультет ХНУ ім. Каразіна).
О. В. Запорожець перебував у Харкові до початку війни, О. М. Леонтьєв, попри щільний графік (викладання в Москві та Ленінграді), навідував свою групу.

Повоєнний розвиток Х.п.ш. пов'язаний, перш за все, з діяльнісним підходом, що прикладався до проблем психології розвитку та пам'яти. Лідером (після від'їзду Гальперіна в Москву) став П. І. Зінченко.

Див. також

• Історія психології в Україні

Джерела

• Історія факультету психології ХНУ ім. Каразіна
• Біографічне дослідження О. О. Леонтьєва
• Леонтьев, А. Н. (1976/1986). Проблема деятельности в истории советской психологии, Вопросы психологии, 1986, № 4
• Запорожец А. В., Эльконин Д. Б. (1979). Вклад ранних исследований А. Н. Леонтьева в развитие теории деятельности // Вестник МГУ, Серия 14. Психология, № 4, с. 14—24
• Cole, M. (1980). Introduction: The Kharkov school of developmental psychology. In Soviet psychology, 18, 2
• Иванова Е. Ф. (2002). Харьковская психологическая школа 30-х годов: история создания и методологические принципы // Вісник Харківського університету, N 550, частина 1. Серія психологія, с. 97-98
  • История Харьковской школы психологии на сайте психологического факультета Харьковского национального университета [1]
• Леонтьев А. А., Леонтьев Д. А., & Соколова Е. Е. (2005). Алексей Николаевич Леонтьев: деятельность, сознание, личность. Харьков и вокруг него. М.: Смысл, 2005. С. 8-141
• Соколова Е. Е. (2007). Линии разработки идей Л. С. Выготского в Харьковской психологической школе // // Культурно-историческая психология, 1, 2007
• Yasnitsky, A. & Ferrari, M. (2008). Rethinking the early history of post-Vygotskian psychology: the case of the Kharkov School. History of Psychology, 11(2), 101—121
• Yasnitsky, A. & Ferrari, M. (2008). From Vygotsky to Vygotskian Psychology: Introduction to the History of the Kharkov School. Journal of the History of the Behavioral Sciences, 44(2), 119—145.
• Ясницкий А. (2008). Очерк истории Харьковской школы психологии: период 1931—1936 гг. // Культурно-историческая психология, 3, 2008, с. 92-102
• Ясницкий А. (2009). Очерк истории Харьковской школы психологии: первая научная сессия Харьковского государственного педагогического института и появление «Харьковской школы психологии» (1938) // Культурно-историческая психология, 2, 2009, с. 95-106