|
Філарет (Вахромєєв)
Митрополи́т Філаре́т (біл. Мітрапаліт Філарэт; — Кири́ло Варфоломійович Вахромєєв, біл. Кірыл Варфаламеевіч Вахрамееў; 21 березня 1935, Москва — 12 січня 2021, Мінськ) — єпископ Російської православної церкви на покої, почесний Патріарший екзарх всієї Білорусі. Герой Білорусі. 31 січня 1990 — 25 грудня 2013 — предстоятель Білоруської православної церкви. ЖиттєписВахромєєви — купецький рід Ярославля. Прадід — Іван Олександрович (1843—1908) — заснував у 1909 році міську біржу, першим головою якої став його родич Микола Миколайович Вахромєєв. Дід — Олександр Іванович (1875—1921) — був міським головою. До 300-річчя дому Романових купцям Вахромєєвим у 1913 році було надано дворянство, після чого вони переїхали в Москву. Батько — Варфоломій Олександрович Вахромєєв (1904—1984), викладач Академічного музичного училища при Московській консерваторії, давав приватні уроки. У числі його учнів були діти з родин радянської номенклатури. До 80-річчя за складання ''Підручника церковного співу для духовних шкіл'' Варфоломія Вахромєєва було нагороджено орденом святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня. Мати Олександра Федорівна Вахромєєва (до шлюбу Смирнова) (1902—1981) і старша сестра Ольга (1925—1997) теж були педагогами московських музичних шкіл. 1953 — закінчив середню школу і паралельно хорове відділення дитячої музичної школи, де директором був його батько. 1953—1957 — вихованець Московської духовної семінарії (Загорськ). 1954—1961 — послух іподиякона. 1957—1961 — навчався у Московській духовній академії. 3 квітня 1959 — пострижений в чернецтво з іменем Філарет (на честь Філарета Милостивого). 26 квітня 1959 — у Москві був рукопокладений в ієродиякони. 1961 — після закінчення духовної академії зі ступенем кандидата богослов'я, залишений при Академії як професорський стипендіат із дорученням читання лекцій з історії і аналізу західних сповідувань на ІІІ курсі Академії, пізніше було доручене викладання гомілетики в Академії та Семінарії. 14 грудня 1961 — рукопокладений в ієромонаха. 1962 вересень — старший помічник інспектора Московської духовної академії. 1963 червень — інспектор Московської духовної академії. 4 серпня 1963 — зведений в сан ігумена із покладанням палиці та хреста з прикрасами. Вересень 1963 — завідувач аспірантурою Московської духовної академії. 8 жовтня 1963 — зведений в сан архімандрита. 17 жовтня 1963 — секретар Комісії Священного синоду у питаннях християнської єдності. Архієрейство8 жовтня 1965 — єпископ Тихвінський, вікарій Лєнінградської єпархії. 24 жовтня 1965 — хіротонія в єпископа. 14 травня 1966 — 18 квітня 1973 — єпископ Дмитрівський, вікарій Московської єпархії та ректор Московської духовної академії. 28 листопада 1968 — 19 жовтня 1971 — другий заступник голови відділу зовнішніх церковних відносин Московського патріархату. 20 березня 1969 — член Комісії священного синоду РПЦ у питаннях християнської єдності. 6 січня 1971 — 25 серпня 1972 — тимчасово керував Калінінською єпархією. 9 вересня 1971 — зведений в сан архієпископа. 18 квітня 1973 — 10 жовтня 1978 — архієпископ Берлінський та Середньоєвропейський, Патріарший екзарх Середньої Європи. 15 квітня 1975 — зведений в сан митрополита. 10 жовтня 1978 — митрополит Мінський та Білоруський. 12 жовтня 1978 — 28 березня 1984 — Патріарший Екзарх Західної Європи. 16 листопада 1979 — 28 березня 1984 — Тимчасово керував Корсунською єпархією.  14 квітня 1981 — 13 листопада 1989 — Голова відділу зовнішніх церковних відносин Московського патріархату. 14 квітня 1981 — як постійний член Священного Синоду Російської церкви. 22 липня 1981 — заступник голови постійної робочої президії по підготовці і проведенню ювілею 1000-ліття Хрещення Русі. 26 серпня 1981 — член Центрального комітету Всесвітньої ради церков. 1985 — правлячий архірей Воскресенського приходу в м. Рабаті (Марокко). 26 червня 1985 — доручена архіпастирська проповідь Патріарших приходів у Фінляндії. 10 вересня 1987 — доручена архіпастирська проповідь Свято-Покровської общини в Сіднеї (Австралія). 16 жовтня 1989 — у зв'язку з утворенням нових єпархій на території Білорусі, титул змінений на «Мінський та Гродненський», призначений Патріаршим Екзархом всієї Білорусі. 1990 — голова Синоду Білоруської православної церкви. 8 травня 1990 — член Синодальної біблійної комісії. 19 липня 1990 — голова Комісії священного Синоду РПЦ по сприянню зусиль для подолання наслідків Чорнобильської АС. 18 лютого 1992 — Митрополит Мінський та Слуцький, Патріарший Екзарх всієї Білорусі.  28 грудня 1993 — голова Синодальної Богословської комісії Священного Синоду. 1993—1994— голова Комісії по христологічному діалогу нехалкідонськими церквами («Давні східні церкви»). 3 лютого 1994 — священноархімандрит Свято-Благовіщенського Ляданського монастиря (Мінська єпархія). 28 грудня 1996 — 17 липня 1997 — тимчасово управляючий Полоцької та Глубокської єпархією. 25 січня 2009 — у Москві обраний одним із трьох кандидатів на Московський патріарший престол. 27 січня 2009 взяв самовідвід, і закликав своїх прибічників віддати голоси на користь Кирилу. червень 2009 — увійшов до першого складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви. 5 жовтня 2011 — звільнений від посади голови Синодальної біблійно-богословської комісії[1]. 25 грудня 2013 — пішов на покій, призначений почесним Патріаршим екзархом всієї Білорусі.[2]. Громадська та політична діяльність19 грудня 1983 — обраний Головою громадської комісії радянського комітету захисту миру по зв'язках з релігійними колами, що виступають за мир. 11 жовтня 1984 — віце-президент спілки «СССР—Австрія» та заступник голови Центрального правління спілки. 23 січня 1985 — член Ради комітету захисту світу. 4 червня 1985 — віце-президент Громади «СССР—Кіпр» та член Центрального правління. 5 червня 1985— член радянського комітету за європейську безпеку та співробітництво. 30 листопада 1987 — віце-президент спілки «СССР—Греція». 28 грудня 1988— віце-президент міжнародної асоціації творчої інтелігенції «Світ культури». 8 лютого 1990 — член ради білоруського відділення Міжнародного Фонду слов'янської писемності та слов'янських культур. 17 березня 1990 — 1995 — народний депутат Верховної ради Білорусі. 25 липня 1990 — голова Комісії Верховної Ради Білорусі з питань депутатської етики. 14 лютого 1991 — Народний депутат СССР. 27 березня 2009 — на зустрічі Президента Білорусі Олександра Лукашенка з членами Синоду БПЦ заявив: «У зв'язку з виключною важливістю даної проблеми ми закликаємо ввести дієве регулювання змісту Інтернету на законодавчому рівні»[3][4]. НагородиНагороди Білорусі
Російські нагороди
Нагороди України
Нагороди СССР
Нагороди ПольщіНагороди РПЦ
Нагороди Помісних православних церков
Почесні вчені ступені
Звання Почесного громадянина
Примітки
ДжерелаПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
