Фотометрична величина

Фотометри́чна величина́ — адитивна фізична величина, що визначає часовий, просторовий, спектральний розподіл енергії оптичного випромінювання і властивостей речовин, середовищ і тіл як посередників перенесення або приймачів енергії (визначення узяте з ГОСТ 26148—84). Фотометричні величини використовуються у фотометрії й інших галузях науки.

За кількісним виразом фотометричні величини можна розділити на такі групи:

Розподіли фотометричних величин в часі, просторі і по спектру описуються з допомогою:

  • Розподілу фотометричної величини в часі
  • Індикатриси фотометричної величини
  • Спектрального розподілу фотометричної величини

Засобом вимірювання фотометричних величин служить фотометри.

До фотометричних величин відносяться сила світла, освітленість, світловий потік, яскравість, коефіцієнт проходження і коефіцієнт відбиття.

Фотометричні одиниці SI

edit

Величина Позначення Формула Одиниця SI Скорочення Примітка
Світлова енергія Qv Q= Ф*t,

t-час

люмен-секунда лм·с Іноді цю одиницю називають тальботом
Світловий потік Ф Ф= I*4п люмен = кд·ср лм -
Сила світла Iv I= Ф/4п кандела=лм/ср кд -
Яскравість B B=I/A,

А-площа поверхні, що світиться

кд/м2 -
Освітленість Ev Е=Ф/А люкс = лм/м2 лк Використовується щодо світла, яке падає на поверхню
Світність Mv M=Ф/А люкс = лм/м2 лк Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею
Світловий вихід - - лм/Вт Відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683
Світлова експозиція Н Н= Et= Q/A= ∫E dt люкс/секунда лк/с -
Світлова віддача К - люмен/ват лм/вт -