|
Оптичне випромінювання
 Оптичне випромінювання (Світлове випромінювання) — 1) випромінювання, електромагнітна хвиля оптичного діапазону; термін, що поєднує видиме світло, інфрачервоне випромінювання й ультрафіолетове випромінювання.[1] Добре описуючи поширення світла в матеріальних середовищах, хвильова оптика не змогла задовільно пояснити розвиток його випускання і поглинання. Дослідження цих процесів (фотоефекту, фотохімічних перетворень молекул, закономірностей оптичних спектрів, тощо) і загальні термодинамічні міркування про взаємодію електромагнітного поля з речовиною, привели до висновку, що елементарна система (атом, молекула) може віддавати енергію електромагнітному полю (або навпаки, отримувати її) лише дискретними порціями (квантами), пропорційними частоті випромінювання.[1] Джерела оптичного (світлового) випромінюванняОптичне випромінювання може бути утворено за допомогою штучних джерел, таких як УФ-світильники, побутові лампочки й інфрачервоні обігрівачі, але основним джерелом випромінювання, для більшості людей, природи і загалом супутника Сонця Землі, є саме Сонце.[2] ПриродніШтучніВластивостіСвітло — у широкому розумінні цього слова, електромагнітні хвилі, мінімальні довжини яких вимірюються одиницями нанометрів а найбільші — частками міліметра (діапазон частот: 3·1011 — 3·1017 Гц). Фізичні властивості оптичного випромінювання і методи його дослідження характеризуються значною мірою загальності. Саме у діапазоні спектру оптичного випромінювання проявляються і хвильові і корпускулярні властивості світла. Хвильові властивості обумовлюються дифракцією, інтерференцією та поляризацією. Тим часом деякі властивості не можна зрозуміти не ввівши уявлення про світло як про потік частинок — фотонів. Ця дуалістична теорія знаходить загальне пояснення у квантовій механіці. Швидкість розповсюдження світла у вакуумі приблизно становить 3·108м/с. У будь-якому іншому середовищі, швидкість світла є меншою. Відношення швидкості світла у середовищі та у вакуумі називають абсолютним показником заломлення у цьому середовищі. Взагалі, для різних довжин хвиль показник заломлення відмінний, звідки й виникає явище дисперсії. Різноманітні види оптичного випромінювання розрізняють за такими ознаками: тип вироблення світла (теплове випромінювання, люмінесценція), ступінь однорідності спектру (монохроматичне світло, немонохроматичне), упорядкованість орієнтації електричних та магнітних векторів (природне світло, поляризоване: лінійно, по колу, еліптично), розсіяння потоку випромінювання (направлене, дифузійне, змішане). У разі падіння оптичного випромінювання на певну поверхню, частина його відбивається, причому кут падіння дорівнює куту відбивання (у випадку падіння на площину). Частина потоку світла поглинається тілом і перероджується у теплову енергію, котра йде на нагрівання тіла, хоча можливі й інші перетворення світла: фотоефект (фотоелектронна емісія), фотолюмінесценція, фотохімічні зміни.[2] Вплив оптичного випромінювання Надмірний вплив світлового випромінювання, може призвести до негативних наслідків для здоров'я. Усі довжини хвиль області спектра, від УФ (ультрафіолетового) до ІЧ (інфрачервоного), можуть нанести термічне пошкодження у поверхневих шарах шкіри, у тому числі очей. Коли йдеться про природні джерела, цей вид термічної травми можна назвати засмага. Однак теплове ушкодження від інфрачервоного випромінювання може також статися в інших місцях, наприклад, у ливарних, де таке випромінювання створюється промисловими процесами плавлення металу. На іншому кінці цього діапазону — ультрафіолетове світло, має досить енергії фотонів, щоби викликати безпосередній вплив на структуру білка у тканинах, що добре відомо, як канцерогенний вплив. Професійна шкідлива дія на людину УФ-світла, відбувається також під час, наприклад, зварювання й операцій паяння. Надмірний вплив природного, або штучного УФ-випромінювання викликає негайне (гостре) та довгострокове (хронічне) пошкодження очей та шкіри. Для захисту від цього застосовують сонцезахисні окуляри та креми, а на виробництвах — спеціальні щитки із захисним склом та грубий робочий одяг.[3] Світлове випромінювання у разі ядерного вибуху, залежить від відстані до нього й діє лише на незахищені, тобто нічим не прикриті від його впливу об'єкти, водночас може спричинити займання горючих матеріалів та пожежі, а також опіки й тимчасові ураження зору людей та тварин. Захистом від впливу такого світлового випромінювання, може бути довільна непрозора перешкода. Див. також
Примітки
|
