У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буччі.
Флавіо Буччі (25 травня 1947 — 18 лютого 2020) — італійський актор, голосовий актор та кінопродюсер.[5]
Біографія
Народився в Турині. Буччі почав зніматися в кіно і телебаченні 1971 року, дебютувавши у фільмі «Робітничий клас іде в рай». Він також відомий роллю Даніеля, сліпого піаніста, в «Суспірії»Даріо Ардженто та громового Блеккі у «Вбивствах нічного поїзда» Альдо Ладо 1975 року.[6] Ще одну зі знакових ролей Буччі зіграв у фільмі 1978 року « Замкнене коло» режисера Джуліано Монтальдо, з яким він співпрацював у ще кількох кінопроєктах.
На сцені театру Буччі брав участь у сценічних адаптаціях «Хто боїться Вірджинії Вульф»? та Клоун тощо. Він також був відомим декламатором вірші італійського поета Джакомо Леопарді.[7]
У 1970-х і 1980-х роках Буччі виявив себе як талановитий голосовий дублер. Він озвучив Джона Травольту у його ранніх фільмах, а також Сильвестра Сталлоне у фільмі «Лорди Флетбуша»". Ролі його дубляжних персонажів для телебачення включають Потсі Вебера в перших двох сезонах «Щасливих днів» та Люка Дюка в перших п'яти сезонах серіалу «Герцог Газард».[8]
The Two Lives of Mattia Pascal (1985) — Terenzio Papiano
Tex and the Lord of the Deep (1985) — Kanas
La donna delle meraviglie (1985) — Astolfo
Il giorno prima (1987) — Herman Pundt
Freckled Max and the Spooks (1987) — Mr. Talbot — the Werewolf
Secondo Ponzio Pilato (1987) — Erode
Com'è dura l'avventura (1987) — Padre Ribaldo
Control (1987, TV Movie) — Pietro Brisani
La posta in gioco (1988) — Gulli
Anni 90 (1992) — Professor Moira («Terapia di gruppo»)
Pierino Stecchino (1992)
Amami (1993) — Piero Pagani
Teste rasate (1993) — Riccardo
Quando le montagne finiscono (1994) — Bepi Zomegnan
Fratelli coltelli (1997) — Vannino
I miei più cari amici (1998) — Botanico
Frigidaire — Il film (1998) — Nat Krylov
Lucignolo (1999) — Padre di Lucio
Muzungu (1999) — Bishop
Volesse il cielo! (2002) — Uomo Angelo
Hotel Dajti (2002) — Andrea anziano
Lettere al vento (2003)
Caterina in the Big City (2003) — Lorenzo Rossi Chaillet
Il silenzio dell'allodola (2005) — Direttore del carcere
Flying Lessons (2007) — Leone, padre di Pollo
La morte di pietra (2008) — Pierre
Дивовижний (2008) — Франко Еванджелісті, права рука Андреотті, він же «Лемон».
Fly Light (2009) — Barbone
Border Line (2010)
La scomparsa di Patò (2010) — Capitano Arturo Bosisio
La grande rabbia (2016) — Virgilio, Padre Matteo
Tutto può accadere nel villaggio dei miracoli (2016) — Armando Lucchi
Il vangelo secondo Mattei (2016) — Franco Gravela
Borghi e Demoni (2017) — Padre Superiore
Agadah (2017) — Vecchio Moreno
Il grande passo (2017) — Umberto Cavalieri
Credo in un solo padre (2019) — Zio Domenico Bianco
La Cornice (2019) — художник
Родина та особисте життя
Від шлюбу з акторкою Мікаелою Піньятеллі у Буччі було двоє дітей: Алессандро та Лоренцо. Буччі мав також сина Рубена від другого шлюбу з голландською кінопродюсеркою Лоес Камстег.[9]