Фебуксостат (англ.Febuxostat, лат.Febuxostatum) — синтетичний препарат, що є похідним карбонових кислот, та належить до групи інгібіторів ксантиноксидази, який застосовується перорально.[1][2] Фебуксостат уперше синтезований у лабораторії японської компанії «Teijin» у 1998 році.[3]
Фармакологічні властивості
Фебуксостат — синтетичний препарат, що є похідним карбонових кислот, та належить до групи інгібіторів ксантиноксидази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту ксантиноксидази, наслідком чого є зниження продукції сечової кислоти, що спричинює зниження концентрації сечової кислоти в крові, та внаслідок цього зменшення симптомів подагри.[1][2] Фебуксостат також не інгібує інших ферментів, які беруть участь у метаболізмі пуринів або піримідинів.[4] Препарат застосовується у хворих подагрою, переважно при непереносимості або неефективності алопуринолу, причому при його застосуванні спостерігається менше побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, та навіть має частковий кардіопротективний ефект.[1][2]
Фармакокінетика
Фебуксостат швидко і добре всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату складає 84 %. Максимальна концентрація фебуксостату в крові досягається протягом 1—1,5 години після прийому препарату. Метаболізується препарат у печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться фебуксостат з організму як із сечею (49 %), так і з калом (45 %), переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 5—8 годин.[4]
