Урожайне (Чортківський район)

село Урожайне
Церква Успіння Пресвятої Богородиці Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Мельнице-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060290200035138
Основні дані
Населення	313
Територія	1.677 км²
Густота населення	186.64 осіб/км²
Поштовий індекс	48755
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°33′58″ пн. ш. 26°16′33″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	181 м
Водойми	Дзвіна
Відстань до районного центру	50 км
Найближча залізнична станція	Іване-Пусте
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Урожайне
Урожайне
Мапа
Урожайне у Вікісховищі

Урожа́йне — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]

До 1964 називалося Бабинці.

Населення — 306 осіб (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя, за 31 км від міста Борщів та за 38 км від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Урожайне розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь Тернопільської області це один з найтепліших регіоні. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою.

Назва

До 1964 року село називалося Бабинці. Аби відрізнити його від Бабинець від Кривча спершу у Борщівському повіті, а потім у Борщівському районі, село називали Бабинці від Звенигорода. Радянська назва, котра не має жодного історичного підґрунтя, мала би характеризувати урожайні землі, на яких розташоване село[2].

Історія

Село відоме з другої половини XVI століття. За адміністративним поділом XVI століття відносилось до Кам’янецького повіту.

На початку XIX століття селом володіла Катажина Коссаковська.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

У 1914 році село утворювало окрему гміну Бабинці від Звенигорода. Склад гмінної ради на 1914 рік[3]:

• війт — Максим Кукуруза (обраний 1912 року)
• заступник війта — Антоній Маркевич (обраний 1912 року)
• писар — Теодор Деркач (обраний 1912 року)
• касир — Онуфрій Чорний (обраний 1912 року)
• жандарм — Гаврило Горащук (обраний 1914 року)

З 621 морґа землі 409 належало громаді, а 212 поміщику графу Юзефу Козебродському[3].

Полеглі члени ОУН і вояки УПА[4]
№	П. І. Б	Р. Н.	Р. С.	Коротка інформація
1	Балан Василь Гаврилович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Підрайоновий юнацької сітки ОУН. Пропав безвісти.
2	Басараба Василь	невідомий	1944	Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС за відмову зрубати хрест на могилі Героїв. Похований у с.Бабинці
3	Піндус Франко Миколайович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Зв'язковий ОУН. Розстріляний НКВС.
4	Рудяк Петро Іванович	1927	початок вересня 1944	Симпатик ОУН. Розстріляний НКВС. Похований у с.Бабинці.
5	Шестопальчук Михайло Теодорович	невідомий	8 грудня 1945	Член ОУН (псевдо «Дуб»). Командир відділу УПА. Загинув під час бою з військами НКВС у с.Вовківці (Дністрове). Похований у с.Вовківці.
6	Шибинський Володимир Васильович	невідомий	невідомий	Член ОУН. Заарештований армійською контррозвідкою «Смерш» 1944 р. Пропав безвісти.

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 було центром сільради, якій підпорядковувалося села Дзвенигород і Латківці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.[5] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].

Населення

У 1810 році в селі була 51 родина, 48 житлових будинків і 221 мешканець[7].

У 1914 році в селі мешкало 70 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	311	99.36%
російська	2	0.64%
Усього	313	100%

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860, кам'яна).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надія», цегельний завод, торговельний заклад.

Світлини

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  В'їзд у село зі сторони Жванця
• 
  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1860р.)
• 
  Центральна вулиця
• 
  Старостат
• 
  Статуя Божої Матері
• 
  Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини
• 
  Символічна могила Борцям за волю України (1992)
• 
  Придорожня капличка
• 
  Крамниця

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
2. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 172.
3. Літопис Борщівщини: Історико-краєзнавчий збірник. — Борщів, 1993. — Вип.4
4. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
5. ВВРУ, 2016, № 2, стор. 104
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

• В. Уніят. Урожайне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 497.