Укок

Укок
49°18′28″ пн. ш. 87°35′41″ сх. д.
Країна	Росія[1]
Регіон	Росія[1]
Система	Золоті гори Алтаю
Тип	плато і височина[1]
Укок Укок (Росія)
Укок у Вікісховищі

Уко́к — плоскогір'я на крайньому півдні Республіки Алтай, на стику державних кордонів Казахстану, Китаю, Монголії та Росії. Укок є реліктом високо піднесеної горбисто-западинної та пасмово-западинної поверхні вирівнювання з переважаючими абсолютними висотами 2200–2500 м, над якою в середньому на 500–600 м височіють гірські хребти.

Максимальна абсолютна позначка гірського обрамлення (г. Хуйтен-Оргіл, що раніше називалася Найрамдал) досягає 4374 м. Гора Хуйтен-Оргіл є другою за висотою вершиною Алтайських гір (після Бєлухи).

Південна межа плоскогір'я проводиться по лініях вододілів хребтів Сайлюгем (західного закінчення), Таван-Богдо-Ула, Південний Алтай. З півночі Укок обмежений південним підніжжям Південночуйського хребта^[de], тальвегом річки Джазатор до гирлової частини долини річки Коксу (Самахінська улоговина).

У південній частині плоскогір'я знаходиться природний парк Укок, де збереглися ділянки тундростепу.[2]

Походження назви

Монгольське «ухег» — буквально «подовжена шафа», «ящик»; «Масивна гора» або велика височина з плоским верхом. За усним свідченням З. Умурзакова, «укок» в киргизькій використовується позначення плосковерхих гір, тобто плоскогір'я.

Історія

Пазирик — назва, яку сучасні вчені назвали стародавнім народам, які жили в горах Алтаю на цьому плато, що пов’язані з деякими вражаючими археологічними знахідками, у тому числі замороженими у багаторічній мерзлоті муміями. У цій місцевості знайдено багато курганів давніх часів бронзи, які пов’язують із культурою Пазирик, яка дуже нагадувала культуру легендарного скіфського народу на заході.[3] Термін курган широко використовується для опису подібних курганних поховань. Розкопки цього місця продовжували давати визначні археологічні знахідки.[4] Одна відома знахідка, відома як Алтайська принцеса, розкопана російським археологом Наталією Полосьмак.[5][6] Принаймні шість татуйованих мумій датуються періодом близько 2600 р. до н. е — 402 р. н. е.) виявлено, збережені вічною мерзлотою, у гробницях на плато Укок, зокрема Темрта III, Приморський I, Ак-Алаха 3, Верх-Калджин 2 та могильник Пазирик.[7] Алтайська принцеса та інші археологічні знахідки були розташовані на спірній смузі землі між Росією та Китаєм.[8] Жителі Республіки Алтай вимагають повернення артефактів поховання з їх нинішнього розташування у Новосибірську.[9]

Транспорт

Плато Укок сполучене із зовнішнім світом ґрунтовими дорогами через Укок (російсько-казахстанський кордон), Улан-Даба (російсько-монгольський кордон), Теплий ключ та Калгутинський перевали. Перевал Теплий ключ знаходиться на висоті 2907 м. До цих перевалів можна потрапити з села Кош-Агач, куди легко дістатися відносно покращеною трасою Р256 (так званий Чуйський тракт).

На південь, за Кош-Агач, шлях стає непрохідним для звичайних транспортних засобів і прохідним лише для позашляховиків. Проте навіть вони можуть застрягти у болотному мулі в долині річки Калгути, особливо після сонячного дня, коли мерзлий ґрунт починає відтавати. Більшу частину року перевали засніжені та лавинонебезпечні. Протягом короткого літнього сезону всі схили схильні до соліфлюкції.

Див. також

• Золоті гори Алтаю

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Structure of Recent and Last Glacial Mammalian Faunas in Northern Eurasia: The Case of Altai-Sayan Refugium
3. Bahn, Paul G. (2000). The Atlas of World Geology. New York: Checkmark Books. с. 128. ISBN 0-8160-4051-6.
4. Golden Mountains of Altai. UNESCO. Процитовано 31 липня 2007.
5. Ice Mummies: Siberian Ice Maiden. PBS - NOVA. Процитовано 31 липня 2007.
6. Prehistoric Art - Early Nomads of the Altaic Region. The Hermitage Museum. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 31 липня 2007. [Архівовано 2007-06-22 у Wayback Machine.]
7. Deter-Wolf, Aaron; Robitaille, Benoît; Krutak, Lars; Galliot, Sébastien (February 2016). The World's Oldest Tattoos. Journal of Archaeological Science: Reports. 5: 19—24. doi:10.1016/j.jasrep.2015.11.007.
8. Leigh Fenly (8 грудня 2004). Archaeology News. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 27 листопада 2007.
9. Minor nationality of Russia demands the return of "Princess of Ukok". Pravda. 21 лютого 2005. Процитовано 27 листопада 2007.