Південний Алтай

Південний Алтай
49°06′01″ пн. ш. 87°29′50″ сх. д.
Країна	Росія
Регіон	Республіка Алтай
Тип	гора і гірський хребет
матеріал	метаморфічні гірські породи
Висота	3871 м і 2734 м
Південний Алтай Південний Алтай (Росія)

Південний Алта́й (каз. Оңтүстік Алтай жотасы) — гірський хребет на Алтаї.

Західна частина розташована в Казахстані, східна — відокремлює Росію від Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю.

Загальна довжина хребта становить 125 км. До висоти 1400—1500 м поширені степи, паркові модринні ліси^[ru] досягають висоти 2100—2200 м; у високогірному поясі поширені субальпійські та альпійські луки. Є понад 180 льодовиків[1]. Починається на захід від річки Каракоба, що відокремлює його від розташованого ще далі на захід від Калбінського хребта^[de] [2].

Проходить із заходу на схід. На сході закінчується біля масиву Таван-Богдо-Ула, яким починаються хребти Сайлюгем (на схід) та Монгольський Алтай (на південь) [3].

На південному сході до хребта примикають гори Бендиртау[4].

Північний схил

Західна частина схилу знаходиться на території Казахстану та адміністративно входить до Східно-Казахстанської області.

З нього беруть початок річки басейну Іртишу: Аккаба, Бухтарма[2]. Також розташовано безліч невеликих озер, наприклад, Зелене[3], Бланди-Куль[4].

Східна частина розташована на території Росії, у Республіці Алтай, визначаючи західну частину південного краю плоскогір'я Укок[4].

У підніжжя хребта на плоскогір'ї Укок розташовані наступні озера: Біле, Канас, Музди-Булак, Гусине.

З російської частини північного схилу беруть початок річки Укок, Ак-Алаха, Бетсу-Канас, Музди-Булак, Кара-Чад, Аргамджі, сточища Обі[3].

Південний схил

Західна частина схилу також знаходиться на території Казахстану Східно-Казахстанської області.

Східна частина південного схилу розташована на території Китаю і входить у Сіньцзян-Уйгурський автономний район.

З нього беруть початок річки басейну Іртишу: Каракоба, Канас [2]. Також на південному схилі розташоване найбільше озеро, що сусідить з хребтом, Аккуль[3].

Гірські вершини

Перераховуються за висотою[3]:

• Джагіртау (3871,0 м)
• Канас (3440,7 м)
• Крутинка (3276,9 м)
• Чолок-Чад (3217,5 м)[4]
• Бертек (3172,6 м)[4]
• Алтикиз (2906,6 м)[5]

Льодовики

На хребті Південний Алтай понад 180 льодовиків загальною площею 85,5 км² (9 долинних льодовиків, 14 карово-долинних, 1 улоговинний, 14 карово-висячих, 71 каровий, 9 присхильних, 56 висячих, 4 льодовики кулуарів і 2 льодовика пласких вершин) [1] Основні льодовики розташовуються у басейнах річок Ак-Алахі, Бухтарми та Ак-Каби.

Найбільші льодовики:

• Алахінський (площа 19,2 км²[1], за даними ВРЕ 19,5 км²[6])
• Великий Бухтарминський (площа 8,1 км²[1], за даними ВРЕ 4,5 км²[6]).
• Укоцький (площа 7,1 км²[1])
• Канаський (площа 7,1 км²[1])

Перевали

Перевали перераховуються із заходу на схід[3]:

• Шагандаба (2638,4 м)[5]
• Зелений (2952,0)
• Кримза (2836,0 м)
• Угульгун (2897,1 м)
• Канас (2650,0 м)
• Бетсу-Канас (2671,3 м)

Примітки

1. Опис хребта Південний Алтай на сайті Географічного факультету Алтайського державного університету. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
2. Західна околиця Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:200 000
3. Східне закінчення Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:100 000
4. Аркуш карти M-45-XXVIII Аргамджи. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1969-1978 р. Видання 1983 р. (рос.)
5. Аркуш карти M-45-101 Урыль. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1983 р. (рос.)
6. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.