Уд
БудоваУд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій — кварто-секундовий.[2] ЕтимологіяВ буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного плектру, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев'яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев'яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом[3], але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия», завдяки зовнішньому вигляду інструмента[4] [5]. Нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ‘ud просто є арабізованим варіантом перського слова rud, що має значення струни, струнного інструменту.[6]. Гра на інструментіПід час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою — притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру. Відомі виконавці
Галерея
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia