Туркестанський хребет
![]() Туркестанський хребет — гірський хребет Гісаро-Алайської системи в Центральній Азії. Загальна інформаціяХребет простягнувся від гірського вузла Матча на сході (звідси також розходяться Алайський та Зеравшанський хребти) до Самаркандської оази на заході, обмежує з півдня Ферганську долину та Голодний степ. Довжина 340 км, висоти до 5509 м, в найсхіднішій частині до 5621 м. В західній частині від Туркестанського хребта відгалужується у північно-західному напрямку хребет Мальгузар, межа з яким проходить по долині річки Заамінсу та перевалу Гуралаш, що веде з долини Заамінсу в долину річки Санзар . Верхня течія останньої спершу має широтне спрямування та відділяє найзахіднішу частину Туркестанського хребта, що носить назву Чумрактау, від хребта Мальгузар.[1][2] Через перевал Шахрістан (3378 м) проходить автомобільний тракт Худжанд — Душанбе. Геологічний складСкладається з різноманітних піщано-глинистих порід крейдової і третинної систем; подекуди виходять на поверхню палеозойські відклади; в області головного підняття виступають кристалічні породи та метаморфічні сланці; У передгір'ях до 1500 м — напівпустельна і степова рослинність, на висоті 1500—2000 м — злакові луки та ліси з арчі, які вище (3000 м) переходять в альпійські луки. Гідрографічна мережаПівденний схил хребта обернений до витягнутої в широтному напрямку долини річки Зеравшан (відділяє Туркестанський хребет від Зеравшанського). Північний схил хребта дренують, зокрема, такі річки як Басманда, Каттасой , Шахристансай, Ходжимушкентсай, Заамінсу і численні ліві притоки Санзару, що належать до лівобережної частини сточища Сирдар'ї (втім, наразі Каттасой, Шахристансай, Ходжимушкентсай та Заамінсу повністю розбираються для господарських потреб). За рахунок стоку з північного схилу наповнюються такі водосховища, як Заамінське, Ходжамушкентське, Каттасойське та Даханасойське. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia