Тоніно Деллі Коллі

Тоніно Деллі Коллі
Tonino Delli Colli
Ім'я при народженніAntonio Delli Colli
Дата народження20 листопада 1922(1922-11-20)
Місце народженняРим
Дата смерті16 серпня 2005(2005-08-16) (82 роки)
Місце смерті
Рим
ГромадянствоІталія Італія
Професіякінооператор
Кар'єра1943—1997
НагородиДавид ді Донателло (1981, 1986, 1997)
IMDbID 0005686
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коллі.

Тоніно Деллі Коллі, власне Антоніо Деллі Коллі (італ. Tonino Delli Colli, 20 листопада 1922, Рим — 16 серпня 2005, там само) — італійський кінооператор.

Біографія

Почав працювати в кіно у 1938, ще підлітком. З середини 1940-х виступив як кінооператор, у 1952 зняв перший італійський кольоровий фільм Тото у кольорі (реж. Стено).

Уродженець Риму, Деллі Коллі за усе своє життя поставив понад 130 фільмів, включаючи такі «західні спагеті», як «Хороший, поганий і злий», «Одного разу на Заході». Він працював з такими режисерами, як Серджо Леоне, Федеріко Фелліні, Роман Полянський і П'єр Паоло Пазоліні. Деллі Коллі закінчив кар'єру наприкінці 1997 як постановник картини Роберто Беніньї «Життя прекрасне», що отримала премію «Оскар».

«Ти повинен знати сонце і море, кольори і контрасти, — сказав він одного разу про свою професію. — Ми, італійці, в цьому майстри».

Помер від серцевого нападу 16 серпня 2005 року у Римі, на 83-му році життя.

Обрана фільмографія

Рік Фільм Режисер Опис
1949 До біса славу! Маріо Монічеллі, Стено
1952 Три пірата Маріо Сольдаті
1954 Де свобода? Роберто Росселліні
1961 Аккатоне П'єр Паоло Пазоліні
1962 Мама Рома П'єр Паоло Пазоліні
1964 Євангеліє від Матвія П'єр Паоло Пазоліні Срібна стрічка італійських кіножурналістів
1965 Солдатські дівки Валеріо Дзурліні
1966 Птахи великі і малі П'єр Паоло Пазоліні
1966 Хороший, поганий, злий Серджо Леоне
1968 Одного разу на Дикому Заході Серджо Леоне
1968 День сови Даміано Даміані
1969 Свинарник П'єр Паоло Пазоліні
1969 Приходь як-небудь повечеряти Джузеппе Патроні Гріффі
1971 Декамерон П'єр Паоло Пазоліні
1972 Кентерберійські оповідання П'єр Паоло Пазоліні
1974 Лакомб Люсьєн Луї Маль
1974 Боже мій, як низько я впала! Луїджі Коменчіні
1975 Паскуаліно «Семеро красунь» Ліна Вертмюллер
1976 Дорогий Мікеле Маріо Монічеллі
1976 Сало, або 120 днів Содому П'єр Паоло Пазоліні
1976 Загублена душа Діно Різі
1977 Бузкове таксі Ів Буассе
1977 Нові чудовиська Діно Різі
Етторе Скола
Маріо Монічеллі
1977 Перше кохання Діно Різі
1979 Кривава ворожнеча Ліна Вертмюллер
1979 Дорогий тато Діно Різі
1980 Я добре виходжу на фотографіях Діно Різі
1981 Історія звичайного безумства Марко Феррері Давид ді Донателло, Срібна стрічка італійських кіножурналістів
1984 Майбутнє — жіночого роду Марко Феррері
1984 Одного разу в Америці Серджо Леоне Срібна стрічка італійських кіножурналістів, номінація на премію БАФТА
1986 Джинджер і Фред Федеріко Фелліні спільно з Енніо Гварньєрі
1986 Ім'я троянди Жан-Жак Ано Давид ді Донателло, Срібна стрічка італійських кіножурналістів
1987 Інтерв'ю Федеріко Фелліні
1988 Страдіварі Джакомо Баттіато
1990 Африкана Маргарете фон Тротта
1990 Голос Місяця Федеріко Фелліні
1992 Гіркий Місяць Роман Полянський
1994 Смерть і дівчина Роман Полянський
1997 Життя прекрасне Роберто Беніньї Давид ді Донателло

Визнання

Член журі Каннського МКФ (1986).

Посилання