Луїджі Коменчіні

Луїджі Коменчіні
італ. Luigi Comencini
Народився8 червня 1916(1916-06-08)[2][3][…]
Сало, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія
Помер6 квітня 2007(2007-04-06)[1][2][…] (90 років)
Рим, Італія[3]
·хвороба Паркінсона
Похованняцвинтар Фламініо
Країна Італія
 Королівство Італія
Діяльністькінорежисер, сценарист, режисер
Alma materМіланський технічний університет
Знання мовнімецька і італійська[5][6]
Роки активностіз 1937
ЖанрКомедія по-італійськи
РодичіGiulio Manfredoniad і Carlo Calendad
ДітиPaola Comencinid, Cristina Comencinid і Francesca Comencinid
Нагороди
IMDbID 0173728

Луї́джі Коменчі́ні (італ. Luigi Comencini; 8 червня 1916 — 6 квітня 2007) — кінорежисер, один з батьків італійського неореалізму.

Життєпис

Отримавши диплом архітектора, Коменчіні зайнявся журналістикою і присвятив себе кінематографу.

Разом з Альберто Латтуадою і Марко Феррарі він стояв біля витоків створення в 1938 році Італійської кінотеки в Мілані, працював асистентом різних режисерів, був активним сценаристом, автором короткометражних фільмів.

Коменчіні дебютував повнометражним фільмом «Красти заборонено» (1948). Вніс внесок до формування естетики неореалізму своїми найпопулярнішими комедіями «Хліб, любов і фантазія» (1953) і «Хліб, любов і ревнощі» (1954), антифашистськими стрічками «Всі додому» (1960), «Дівчина Бубе» (1963) і іншими.

Згодом, працюючи в різних жанрах переважно комерційного кіно, режисер зберігав професійний рівень навіть в розважальних фільмах, таких, як «Скопоне, наукова картярська гра» (1972).

Він співпрацював з класиками італійського кіно Росселліні і Дзаваттіні і сам виховав багато талановитих майстрів, серед яких, — його дочка Кристина.

Фільмографія

Примітки

  1. а б http://www.guardian.co.uk/obituaries/story/0,,2052743,00.html
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119222582 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. SNAC — 2010.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl