|
Тикарцилін
Тикарциллін — напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів для парентерального застосування. Фармакологічні властивостіТикарциллін — напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії з групи пеніцилінів, підгрупи карбоксипеніцилінів. У клінічній практиці препарат застосовується із 1984 року[1], і уперше синтезований у лабораторії фірми «Beecham», яка натепер є підрозділом компанії «GlaxoSmithKline». Препарат має бактерицидну дію, що зумовлена порушенням синтезу клітинної стінки бактерій. До тикарцилліну чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, клебсієли, клостридії, нейсерії, сальмонелли, Pseudomonas spp, Acinetobacter spp., Yersinia enterocolitica, Escherichia coli, Haemophilus spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Proteus spp., пептококи, пептострептококи, фузобактерії, веліонелли. Тикарцилін активний проти Stenotrophomonas maltophilia, які нечутливі до більшості β-лактамних антибіотиків, у тому числі карбапенемів.[1] До препарату нечутливі віруси, хламідії, рикетсії, мікозгрибки. Тикарциллін нестійкий до дії бета-лактамаз, тому застосовується виключно у комбінації з інгібітором β-лактамаз клавулановою кислотою. ФармакокінетикаТикарцилін після внутрішньовенного введення швидко розподіляється в організмі. Максимальна концентрація в крові досягається зразу після внутрішньовенної інфузії. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин та рідин організму, виділяється в жовч, плевральну рідину. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр при запаленні мозкових оболон. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Тикарциллін не метаболізується в організмі, виділяється нирками у незміненому вигляді, частина антибіотику виводиться з жовчю. Період напіввиведення препарату становить 68 хвилин, при нирковій недостатності цей час може збільшуватись. Показання до застосуванняТикарциллін застосовуєьбся при важких інфекціях, викликаних чутливими до антибітику мікроорганізмами: септицемії, бактеріємії, перитоніті, сепсисі, інфекціях кісток та суглобів, інфекціях шкіри та м'яких тканин, інфекціях дихальних шляхів (госпітальна пневмонія, абсцес легень, емпієма плеври, ускладнених інфекціях сечовидільних шляхів, інфекціях ЛОР-органів (у тому числі агранулоцитарна ангіна), післяопераційних інфекціях; а також при лікуванні важких інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa[1][2] При застосуванні тикарцилліну можливі наступні побічні ефекти :
ПротипоказанняТикарцилін протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків. З обережністю застосовується під час вагітності. Форми випускуТикарцилін випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій разом з клавулановою кислотою по 1,5 г тикарциліну та 0,1 г клавуланової кислоти, і 3,0 г тикарциліну та 0,2 г клавуланової кислоти. ПриміткиПосилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
