Тернава Горішня
Тернава Горішня (пол. Tarnawa Górna) — лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 867 осіб (2011[1]). РозташуванняЗнаходиться 6 км на південь від Загір'я, 10 км на південь від Сяніка і 66 км на південь від Ряшева. Лежить над річкою Кальничкою — правою притокою Ослави. ІсторіяПерша письмова згадка припадає на 1412 рік — власність Миколая з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства. В 1437 р. в селі були млин і корчма. В 1446 р. село закріпачене за німецьким правом. У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. В 1801 р. закрито солеварню, дещо пізніше припинено випалювання вапна. 1893 року село нараховувало 73 будинки і 498 мешканців (99 греко-католиків, 380 римо-католиків і 19 юдеїв), греко-католицька парафія належала до Вільховецького деканату Перемиської єпархії. У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1934-1939 рр. село було у складі ґміни Лукове. На 01.01.1939 р. в селі були рештки українського населення: з 610 жителів села — 30 українців-грекокатоликів, 570 поляків і 10 євреїв[2]. У середині вересня 1939 року німці окупували село і в 1941-1943 рр. винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська заволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі. В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду. Переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства. ЦеркваУ 1817 р. збудована мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці. До 1947 р. в селі була парохіяльна греко-католицька церква, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква занедбана. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
ПриміткиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Тернава Горішня
Див. також
|
Portal di Ensiklopedia Dunia