Середнє Велике
Середнє Велике (пол. Średnie Wielkie) — лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 399 осіб (2011[1]). РозташуванняЗнаходиться 13 км на південь від Загір'я, 17 км на південь від Сяніка і 72 км на південь від Ряшева. Лежить над річкою Кальничка — правою притокою Ослави. ІсторіяПерша письмова згадка припадає на 1449 рік — власність Яна Стечковича з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства. У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. 1889 року село нараховувало 107 будинків і 797 мешканців (763 греко-католики, 11 римо-католиків і 23 юдеї), греко-католики належали до Вільховецького деканату Перемиської єпархії. У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1934-1939 рр. село було у складі ґміни Лукове. На 01.01.1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1180 жителів села — 1130 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 5 поляків і 40 євреїв[2]. У середині вересня 1939 року німці окупували село і в 1941-1943 рр. винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська заволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі. В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[3]. Переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства. ЦеркваУ 1894 р. збудована мурована церква Преп. М. Параскевії. До 1947 р. в селі була парохіяльна греко-католицька церква, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква занесена. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Примітки
Див. також
|
Portal di Ensiklopedia Dunia