С (електросекція)

С
Електропоїзд СР3-1521 у депо в Слов'янську
Основні дані
Роки виробництва1929—1958 рр.
Країна виробництваСРСР СРСР
ЗаводММЗ, «Динамо», РВЗ
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі		постійний, 1500 В (усі серії з 1929-1952 р.) / 3000 В (СР3, СМ3)
Конструкційна швидкість85 км/г
Експлуатація
Країна експлуатаціїСРСР СРСР 1929—1991 р.
Росія Росія 1991—1997 р.
Україна Україна 1991—2012 р.
Грузія Грузія 1991—пізні 90-ті р.
Роки експлуатації1929—2012 рр.
CMNS: С у Вікісховищі

Електросекція С — ряд серій електропоїздів різноманітних модифікацій, що будувалися в СРСР від 1929 до 1958 року. Електросекція призначалася для постійного струму 1500 В, але в пізніших модифікаціях напругу було збільшено вдвічі через масовий перехід приміських електрифікованих дистанцій на мережу 3000 В.

Сучасна доля рухомого складу

Електропоїзд СР3-1775 в музеї

Наприкінці 1980-х років розпочалось масове виключення останніх моторвагонних секцій СР3 зі складу залізничних мереж. У Росії такі електропоїзди працювали до 1997 року в приміській зоні Ярославля. Одновагонні електромотриси, перероблені з моторних вагонів електросекцій експлуатуються за залізницях Грузії.

На початку 2000-х СР3 працювали на Львівській залізниці у Мукачево.[1] Станом на 2012 рік, дві секції СР3 (1524 та 1758) працювали на відомчій лінії Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату в Україні та були виставлені на продаж у вересні цього ж року.[2] Електропоїзди не знайшли покупця, тому було ухвалено рішення про їх демонтаж.

Електросекція СР3−1668 відреставрована та працює діючим музейним експонатом на випробувальному полігоні Всеросійського науково-дослідного інституту залізничного транспорту в міському окрузі Щербинка, що в складі Москви. Електросекції СР3 можна також побачити як музейні експонати на Ризькому вокзалі в Москві та Варшавському вокзалі в Санкт-Петербурзі, а також у Новосибірському (СР3−1239) та Єкатеринбурзькому залізничних музеях.

Література

  • Раков В. А. Электровагоны пригородных поездов // Локомотивы отечественных железных дорог 1845–1955. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Транспорт, 1995. — С. 435–452. — ISBN 5-277-00821-7

Примітки

  1. ↑ Головний вагон № 21460 електросекції СР3-1460, мийка ТЧ Мукачево. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 27 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання