РВЗ-6
РВЗ-6 — радянський однобічний моторний трамвайний вагон. Абревіатура «РВЗ» означає виробника вагонів — Ризький вагонобудівний завод. Перший прототип вагона РВЗ-6 було збудовано на РВЗ в 1960 році, того ж року почалось серійне виробництво трамваїв цієї моделі. Воно тривало до грудня 1987 року. Трамваї РВЗ-6 використовувалися в багатьох містах Радянського Союзу. Станом на початок 2014 року продовжують працювати в кількох містах Росії та Даугавпілсі (Латвія). ІсторіяВ 1948 році на РВЗ з Тушино було перенесено серійне виробництво трамвайних вагонів МТВ-82. Попри визнання та широке розповсюдження, МТВ-82 за своїм технічним рівнем поступався навіть деяким довоєнним зразкам трамвайних вагонів. Відбудова промисловості після війни дозволила перейти до виробництва більш сучасних трамваїв. Того ж 1948 року урядом було прийняте рішення про розробку нового типу трамвая. Головними задачами що ставилися перед проектувальниками були:
Багато з нововведень було позичено в конструкції трамваїв PCC, але впроваджувалися й оригінальні вітчизняні розробки 1930-х років, реалізації яких завадила війна. У 1961 році РВЗ припинив виробництво МТВ-82, що дозволило сконцентрувати сили на виробництві та покращенні РВЗ-6. Вже 1966-го року з'являється перша модифікація вагона РВЗ-6М. Було оновлено найпроблематичніші механічні вузли візка, збільшено потужність ТЕД. У 1974 році було проведено другу модернізацію РВЗ-6, яка дозволила їм працювати в складі потягів за системою багатьох одиниць. Оновлений трамвайний вагон отримав позначення РВЗ-6М2. Водночас з трамвайними вагонами Ризький вагонобудівний завод виробляв залізничну техніку. 1987 року почалося перепрофілювання РВЗ на виготовлення виключно залізничного транспорту й того ж року виробництво трамваїв РВЗ-6 було припинено. КонструкціяКузов РВЗ-6 зварювався з профілів різного перетину, до яких заклепками прикріплювалися алюмінієві листи. Для ізоляції та кращого зчеплення дах вагона мав гумове покриття. Усередині кузов оздоблювався лакованою фанерою, за якою розміщувався шумозахисний, металеві деталі салону хромувалися. Ззовні кузов фарбувався алкідними емалями. Поширеніша кольорографічна схема передбачала фарбування бортів в темно-бордовий, а верхньої частини та «спідниці» в кремовий кольори. Менш розповсюджені вагоні майже повністю (за винятком бордових «спіднички» та підвіконної смуги) кремового кольору. Візки з підвішуванням на циліндричних пружинах кріпляться до кузова через шворневий вузол. Модифікації
Робота в містах СРСРПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: РВЗ-6
|
Portal di Ensiklopedia Dunia