Ще в 1950-ті роки коли їбвли рашку в дупу вагонобудівний завод]] розробляв обладнання, що дозволяє застосувати на електропоїздах електричне гальмування. Використання гальма двигунами дозволило б підвищити ККД електропоїздів та знизити знос фрикційних елементів і пневматичного обладнання (колодок, дисків, компресора і т. д.). Але до кінця 70-х років ці спроби закінчувалися в основному будівництвом дослідних зразків і складів малих серій. У 1979 р. РВЗ побудував перший електропоїзд ЕР2Р-7001 (заводське позначення 62-259), обладнаний рекуперативним-реостатним гальмуванням. Вагон був побудований на базі вагона ЕР2 з установкою обладнання від ЕР22.
Технічні характеристики
Конструкція вагонів нового електропоїзда в порівнянні з ЕР2 не зазнала змін. Однак через збільшення маси вагонів (моторного — до 58,5 т, головного — до 42,0 т, причіпного — до 40,5 т), обумовленого установкою більш важкого електроустаткування, були встановлені візки ТУР-01, розраховані на більш високі навантаження. У порівнянні з ЕР2 змінилися і тягові електродвигуни: нові електровагон оснастили двигунами 1ДТ-003.1 від поїздів ЕР22В. Потужність годинного режиму електродвигунів становила 240 кВт, струм 350 А, частота обертання якоря при 100% збудження (посилене збудження) 570 об/хв, при 50% збудження (нормальне збудження) — 740 об/хв і при 18% збудження (ослаблене збудження) — 1275 об/хв. Двигуни підвішувались опорно-рамним способом. Рекуперативне гальмування могло застосовуватися на швидкостях від 130 до 55 км/год, при більш повільному русі, через свою низьку ефективність в цьому діапазоні, воно заміщалося реостатним аж до 10 км/год, а на ще більш низькій швидкості використовувалися пневматичні гальма. Число місць для сидіння в головному вагоні становило 84, у причіпному — 107, в моторному — 110. Таким чином, 10-вагонний склад мав 1039 місць. У десятивагонному виконанні ЕР2Р важче ЕР2 приблизно на 30 т.
Доля серії
У 1982 р. РВЗ випустив ще два електропоїзди ЕР2Р, а з 1984 р. приступив до їх серійного виробництва, одночасно припинивши випуск ЕР2. Їх побудова тривала до вересня 1987 р. Всього було випущено 89 електропоїздів ЕР2Р, з них 57 10-вагонних і 32 12-вагонних. Також у 1986–1987 рр.. заводом було випущено 8 окремих головних і 27 окремих проміжних електросекцій. Таким чином, всього було побудовано 512 електросекцій (1024 вагони). Замість ЕР2Р завод перейшов на випуск електропоїздів серії ЕР2Т.
Відомості про номери електропоїздів серії ЕР2Р, їх складових, а також про будівництво окремих секцій
Рік випуску
Номери випущених електропоїздів
Кількість вагонів в електропоїздах
Номери окремих секцій
Головних
Середніх
1979
7001
10
—
—
1982
7002, 7003
10
—
—
1983
7004—7006
10
—
—
1984
7007—7009
10
—
—
1985
7010—7027, 7033—7036
10
—
—
7028—7032
12
1986
7038, 7042—7045, 7047—7051, 7066—7071
10
3060, 3061, 3065
—
7037, 7039—7041, 7046, 7052—7065
12
1987
7072—7074, 7076—7078, 7081, 7082, 7086, 7087
10
2201—2205
3074—3100
7075, 7079, 7080, 7083—7085, 7088, 7089
12
З березня 1983 р. всі електропоїзди, крім 7001, стали передаватися в експлуатацію в депо Желєзнодорожна Московської залізниці (на Горьківський напрямок), а потім і на інші ділянки. Електропоїзд ЕР2Р-7001 знаходився в Щербинці у занедбаному стані. На даний момент більшість його вагонів розрізано на металобрухт, решта вагонів залишаються неутилізовані і перебувають у занедбаному стані. Всі інші електропоїзди серії продовжують працювати на Московській і інших залізницях.