Сфіха

Сфіха

Походження	Білад-еш-Шам^d
Необхідні компоненти	ягнятина
Медіафайли у Вікісховищі

Сфі́ха или сві́ха (араб. صفيحة sfīḥah) — страва, що складається з коржів, приготовлених з топінгом з рубаного м'яса, часто з бараниною, заправленою цибулею, помідорамі, кедровими горіхами та спеціями. Традиційна страва в країнах Леванту[1], тісно пов'язана з манакішом та лахмаджуном.

Сфіха стала популярною в Бразилії, де вона відома як есфі́ха або есфі́рра, після того, як була завезена туди іммігрантами з Сирії та Лівану[2][3].

Історія

Коржики були присутні в Леванті та регіоні Родючий півмісяць з доісторичних часів. Їх готували на гарячих поверхнях, таких як камені, металеві пластини, в табунній печі або тандирі. В середньовічному арабському світі з розвитком цегляної печі з'явилася велика кількість різноманітних коржів, що випікаються разом із топінгом або начинкою, у тому числі сфіха. Ці коржі поширилися Османською імперією.

У Бразилії есфіха набула популярності наприкінці XX століття і відтоді стала одним з найпопулярніших фастфудів.

Основні інгредієнти

У кожної сім'ї свої погляди щодо того, що додавати на додаток до м'яса. У Лівані основними інгредієнтами є: м'ясо, цибуля, помідори, кедрові горіхи, сіль, перець та ароматизатори, такі як кориця, сумах або патока з гранату. Регіон Баальбек особливо відомий своєю сфіхою[4]. У Сирії[5], Палестині[6][7] та Йорданії[8] сфіха аналогічним чином виробляється з фаршу або баранини, на додачу до трав і спецій, з помідорами, цибулею та іншими інгредієнтами.

Есфіха в Бразилії запікається в духовці і може являти собою коржі з відкритим шаром близько 4 дюймів в діаметрі з м'ясним топпінгом[9] або складені в трикутне тісто, як фатаєр. Вони можуть мати різні топінги, включаючи домашній сир, сир, баранину, яловичину або овочі.

Див також

• Коржі
• Лахмаджун
• Шаньга
• Манакіш
• Лафа^[en]

Примітки

1. Food, Lonely Planet (1 серпня 2012). The World's Best Street Food: Where to Find it & How to Make it. Lonely Planet. ISBN 978-1-74321-664-4.
2. Gramatica atualizada. Dicionario e gramatica. (порт.). 27 вересня 2015. Процитовано 26 лютого 2021.
3. Karam, John Tofik (14 березня 2008). Another Arabesque: Syrian-Lebanese Ethnicity in Neoliberal Brazil. Temple University Press. с. 127—128. ISBN 978-1-59213-541-7 — через Google Books.
4. Saleh, Nada (31 березня 2012). New Flavours of the Lebanese Table. Random House. ISBN 978-1-4481-1876-2 — через Google Books.
5. Community profile (PDF). metrosouth. health.qld.gov.au. Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2021. Процитовано 26 лютого 2021. [Архівовано 2021-01-16 у Wayback Machine.]
6. Nasser, Christiane Dabdoub (10 липня 2013). Classic Palestinian Cuisine. Saqi. ISBN 978-0-86356-879-4 — через Google Books.
7. Kalla, Joudie (3 вересня 2019). id=YfWxDwAAQBAJ&pg=PA32 Palestine on a Plate: Memories from my mother's kitchen. White Lion Publishing. с. 32. ISBN 978-0-7112-4529-7 — через Google Books. {{cite book}}: Пропущено вертикальну риску в: |url= (довідка)
8. Guides, Insight (1 лютого 2018). Insight Guides Jordan (Travel Guide eBook). Apa Publications (UK) Limited — через Google Books. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |is bn= (довідка)
9. Roberts, Yara Castro (2 травня 2009). The Brazilian Table. Gibbs Smith. с. 186. ISBN 978-1-4236-0814-1 — через Google Books.