|
Студениця (Житомирський район)
Студе́ни́ця — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. ГеографіяСелом протікає річка Свинолужка. ІсторіяСпочатку село було відоме як містечко Студена Вода (польськ. — Studenna Woda, Studenica). Перша писемна згадка про село датується 1583 роком. Зем'янин Іван Стрибель придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан. У 1590 році Василь Тиша-Биковський з Беліковець разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти. У 1618 році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду. В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у 1628 році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік Олізар Волчкович, який успадкував Коростишів. У 1754 році з села Студениця сплачував подимний податок дідич Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар. У 1790 році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці. У складі Російської імперіїЗгідно ревізії 1834 року, частина села належала маршалку Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків). У 1855 році коштом прихожан реставрована церква. На 1860 рік власником був пан Олізар. Станом на 1906 рік у селі Студениця Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів. На 1913 рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники. У складі УРСРРадянську окупацію встановлено в січні 1918 року. З 1923 року підпорядковане Студеницькій сільраді. З 28 вересня 1925 року входить до складу Коростишівського району. На території села з 1923 року розміщувався колгосп «Україна». Станом на 1973 рік у селі проживало 2378 чоловік. Німецько-радянська війнаПід час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат. На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у 1969 році. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ІнфраструктураНа території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад. Відомі уродженці
Галерея
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
