До початку Другої світової війни Ровецький займав різні військові пости, був редактором газети «Військовий огляд». Служив, зокрема, у прикордонному Корпусі охорони кордону у Чорткові[3].
Після початку нацистської агресії проти Польщі уряд під керівництвом прем'єра В. Сікорського призначив його головним командантом Армії Крайової.
30 червня 1943 року за доносом зрадника Стефан Ровецький був заарештований гестапо. Польського генерала вивезли до Берліна, де помістили до слідчої в'язниці РСХА на Принц-Альбертштарссе. Там його особисто допитував Генріх Гіммлер. Нацисти запропонували Ровецькому співробітництво в боротьбі проти СРСР, але Ровецький відмовився зробити польських повстанців союзниками Рейху, за що незабаром і поплатився життям.
Степан Бандера і кілька інших провідних членів ОУН, також Стефан Ровецький (в'язень камери № 71) — співв'язні «бараку» Целленбау[4]. Зі Степаном Бандерою (в'язень камери № 73) вони мали таємну розмову. Пізніше генерал писав своїм соратникам: «… вже зараз мусимо рахуватись з втратою наших східних земель на користь українців.»
14 березня 1944 року, Ровецькому, котрий перебував в ув'язненні, командування присвоїло звання генерала дивізії.
2 серпня 1944 роки після початку Варшавського повстання Ровецький був страчений у концтаборі за особистим наказом Генріха Гіммлера.
Галерея
Стефан Ровецький, 1930-і роки
Cтефан Ровецький – фото з окупаційного кінологічного клубу
Пам'ятник Стефану Ровецькому "Гроту" у Варшаві
Пам'ятна дошка на вул. Спішка 14 у Варшаві, де був арештований Ровецький
Пам'ятна дошка на вул. Хоцімська 22 у Варшаві
Могила Стефана Ровецького на Повонзькому цвинтарі
Нагороди
Хрест Хоробрих — нагороджений 8 разів протягом 1921-43 років.
Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3—5.
Szarota T. Rowecki Stefan Paweł pseud. Radecki, Jan, Inżynier, Rakoń, M. Torwid, Grabica, Tur, Kalina, Grot, krypt.: R., S.R. (1895—1944) // Polski Słownik Biograficzny. — 1989—1991. — T. XXV. — S. 333—338. (пол.)