Степанюк Борислав Павлович

Борислав Павлович Степанюк
Борислав Степанюк в 1954 році
Народився	16 липня 1923(1923-07-16) с. Канівщина Чернігівської області
Помер	12 травня 2007(2007-05-12) (83 роки) Київ, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	КДУ імені Тараса Шевченка (1947) і Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені І. Я. Франка (1941)[1]
Заклад	В-во «Український письменник»
Мова творів	українська
Жанр	вірш, поема, сонет, балада
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС[2]
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Літературна премія імені Павла Тичини (1974) Літературна премія імені Володимира Сосюри Премія імені Максима Рильського (2004)

|Примітки=

Борисла́в Па́влович Степаню́к (народився 16 липня 1923, село Канівщина Чернігівської області —† 12 травня 2007, Київ) — український поет, перекладач з литовської та чуваської літератури, журналіст. Функціонер комуністичних органів СРСР в Україні.

Література

Народився в родині селянина. Учасник війни. Був бійцем-диверсантом, воював на Ленінградському та Волховському фронтах у Червоній армії. В одному з боїв був тяжко поранений. Перебуваючи на лікуванні в Киргизстані, навчався в Киргизькому педінституті, друкуватися в газеті «Иссык-кульская правда».

Нагороджений радянськими орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, медалями.

1944 року повертається в Україну і працює секретарем Яблунівського райкому ЛКСМУ (Чернігівщина). Потім продовжує навчання в Київському університеті.

Після закінчення університету тривалий час працював у видавництві «Радянський письменник» (1947—1986): завідувач редакції поезії, заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник», редактор щоквартальника «Поезія».

Творча діяльність

Друкуватися почав із 1943 року в газеті «Иссык-кульская правда» (Киргизстан). Починаючи з 1945 року, Степанюка друкують у московській пресі — в газетах, журналах, а також у молодіжних альманахах.

Член Союзу письменників СРСР з 1948 року.

Автор багатьох збірок лірики та поем.

Твори

Поетичні збірки

• «Назустріч веснам» (1948)
• «Б'ють куранти» (1950)
• «Ровесниці» (1951)
• «З відкритим чолом» (1952)
• «Батьківське вогнище» (1955)
• «Ясна далечінь» (1956)
• «Чекаючи весілля» (1960)
• «Крізь сльози любові» (1962)
• «В польовому вінку» (1963)
• «Іменем сонця» (1966)
• «Доземний уклін» (1967)
• «Коса до пояса» (1968)
• «Журавлики-веселики» (1969)
• «Баладний лад» (1972)
• «Синьоокий мій липень» (1973)
• «П'ять пелюсток вогню» (1980)
• «Поетичний триптих» (1980)
• «Вибрані твори» у 2-х томах (1983)
• «Поезії» (1993)
• «Там, за Удаєм-рікою» (1993)
• «На грані часу» (1994)
• «Поеми вогню і болю» (1999)
• «Обпалена всіма вітрами» (2000)
• «В перебігу літ і доль»
• «На хвилях Дажбог-ріки»
• «І час воскрес» (2002)
• «Струни комузу». (Переклади, 2003)

Плідно працював у галузі поетичного перекладу з російської, киргизької, чуваської. Переклав книжки Ю. Марцінкявічюса, А. Токомбаєва, Т. Сатилганова, М. Абилкасимової, А. Веяна, А. Велюгіна, М. Міршакара, X. Берулави, С. Єралієва, Т. Уметалієва, С. Джусуєва та інших.

Нагороди та пошанування

За плідну поетичну та перекладацьку роботу нагороджений Почесними Грамотами Президій Верховної Ради України, Киргизької РСР та Чуваської АРСР. Заслужений працівник культури УРСР, Киргизької РСР, Чуваської АРСР. Борислав Степанюк є лауреатом премій імені В. Сосюри та М. Коцюбинського.

За поему «Діалог Сеспеля з Україною», твори з книги «Уклін тобі, Киргизіє» та «Синьоокий мій липень», а також за популяризацію творів братніх літератур у перекладах удостоєний премії ім. Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1974) та М. Рильського (2004) "за високохудожні переклади" найкращих зразків киргизької поезії, що увійшли до книги «Струни комуза» (Комуздун кылдары).

Одна з вулиць його рідного села носить ім'я Б. Степанюка.

У журналі «Перець» №12 за 1983 рік розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 60-річчю митця.[3]

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
• Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник.— К.: Рад. письменник, 1960.—579 с.

Посилання

• Степанюк Борислав Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 946.

1. http://www.pryluky-dytbiblioteka.edukit.cn.ua/literaturne_zhittya/pisjmenniki_priluchchini/stepanyuk_borislav/
2. http://ukr-lit.net/stepanjuk.html
3. Журнал перець 1983 12. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 16 квітня 2021.