Станіслав Яшовський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яшовський.
Станіслав Любич Яшовський
Ім'я при народженніСтаніслав Любич Яшовський
Народився1803(1803)
Чишки, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер12 лютого 1842(1842-02-12)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
ПохованняЛичаківський цвинтар і Жовківський цвинтар
ГромадянствоАвстрійська імперія
Національністьполяк
Діяльністьписьменник, журналіст, поет
Відомий завдякиписьменник, поет, критик, історик, журналіст, драматург
Знання мовпольська[1]
Конфесіяримокатолик

Станіслав Любич Яшовський гербу Любич (пол. Stanisław Lubicz Jaszowski, 1803, Чишки, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 12 лютого 1842, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) — польський шляхтич, письменник, поет, критик, історик, журналіст, драматург.

Біографія

Народився в 1803 році в селі Чишки в Галичині, у шляхетній родині. Батько його був нотаріусом у міській раді Перемишля та керував земельними справами.

Навчався на філософському факультеті Львівського університету, але навчання не закінчив. Потяг до самостійного вивчення, однак, зберіг протягом усього свого життя. Маючи неповних 18 років почав працювати у виданні «Gazeta Lwowska».

Сприяв відродженню польської національної літератури у Східній Галичині (Австрійська імперія).

Співпрацював літературними журналами «Rozmaitości» у Львові та «Pszczółką Krakowska» у Кракові. Будучи сучасником Олександра Пушкіна, широко висвітлював його діяльність у 1824 році в польській пресі Львова.[2]

Перед смертю, у листах до друзів, без ілюзій оцінював свої літературні досягнення. Він знав, що переважна більшість плодів його пера, будуть відправлені назад у минуле.

Станіслав Яшовський помер у Львові 12 лютого 1842 року у віці 39-ти років і був похований на Жовківському цвинтарі (Папарівці). Після закриття цього цвинтаря в 1860 році та завдяки старанням друзів подружжя Яшовських, 22 жовтня 1868 року з Жовківського цвинтаря було перенесено останки та надгробний пам'ятник Станіслава Яшовського та його дружини Вікторії з Ланґурських[3],[4] на п'яте поле Личаківського цвинтаря.

Праці

  • «Римотворчі іграшки» (Zabawki rymotwórcze, 1826) — збірка комедій, драматичних оповідань тощо;
  • «Повісті історичні польські» (Powieści Historyczne polskie, 1831);
  • «Мулатка» (Mulatka, 1833) — роман у віршах;
  • «Битва під Стубненями» (Bitwa pod Stubneni, 1831) — роман;
  • «Слов'янин» (Sławianin, 1837—1839)[5];
  • «Дністрянка» (Dniestrzanka, 1841) — збірка віршів та прози для розваги та навчання.[6]

Примітки

  1. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Jaszowski, Stanislaus // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 10. — S. 111.
  2. ↑ Jaszowski Stanisław [Архівовано 2015-02-19 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Jaworski F. Na zapomnianym cmentarzu… — S. 91/
  4. ↑ Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim… — S. 230.
  5. ↑ Jaszowski, Stanisław (1803—1842), Schriftsteller… — S. 86.
  6. ↑ Dniestrzanka. Zbior artykulow wierszem i proza ku zabawie i nauce. Wyd. Stanislaw Jaszowski

Джерела

  • Jaworski F. Na zapomnianym cmentarzu / Franciszek Jaworski. — Biblioteka Lwowska. — Lwów, 1912. — T. V. — S. 86-92. (пол.)
  • Poklewska K. Stanisław Jaszowski — popularyzator romantyczności // Galicja romantyczna. — Warszawa, 1976 (пол.)
  • Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim / Schneider Antoni. — Strzecha. — R. I. — Lwów; Nakładem księgarni F. H. Richtera, 1868. — S. 229—231. (пол.)
  • Stankowska H. Początki powieści historycznej w Polsce. — Opole, 1965 (пол.)
  • Jaszowski, Stanisław (1803—1842), Schriftsteller // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950, Bd. 3 (Lfg. 11, 1961) — S. 86. (пол.)

Посилання


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.