Антоній Шнайдер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шнайдер.
Антоній Шнайдер
Antoni Schneider
Народився12 червня 1825(1825-06-12)
Вільшаниця
Помер25 лютого 1880(1880-02-25) (54 роки)
Львів
·застрілився
Громадянство Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьсполонізований німець
Діяльністькраєзнавець, історик, колекціонер, археолог, у молодості — військовий писар
Посадаштабіст
МатиТереза Водницька
РодичіУляна Кравченко (небога)
Автограф

Анто́ній Юліан Шна́йдер (пол. Antoni Julian Schneider, псевдо — А. Сарторіуш (пол. A. Sartoriusz); 12 червня 1825, Велика Вільшаниця — 25 лютого 1880, Львів) — краєзнавець, колекціонер, історик, археолог, етнограф, збирач матеріалів до археологічної карти Галичини. Стрийко української письменниці Уляни Кравченко.

Біографія

Народився у Вільшаниці (нині — Золочівського району Львівської області), у родині австрійського підофіцера з Баварії та представниці польської шляхти Терези Водницької. Дитинство і юність А. Шнайдера минуло у Жовкві, там же закінчив школу. Ніколи не був одружений.

1842 року — закінчив гімназію у Львові.

1845–1848 роки — писар канцелярії 8-го полку гусарів австрійської армії, дислокованого у Жовкві.

1848 року — разом зі своїм полком вирушив до Угорщини для придушення антигабсбурзької революції в цій країні. Невдовзі втік із війська та перейшов на бік повстанців. У битві під Тимішоарою потрапив у австрійський полон і був ув'язнений на три роки у замку Куфштайн.

У 1851—1853 роках — мешкав у Бродах, після смерті матері повернувся до Жовкви. Працював писарем у домініях (маєтках), а у вільний час досліджував і описував ландшафти, життя та звичаї галичан, пам'ятки, документи, написи. Певний час працював шляховим майстром, потім — бухгалтером при гостинці Жовква-Сокаль.

З 1858 року постійно мешкав у Львові, працював на різних роботах (навіть простим робітником), займався науковим краєзнавством.

У 1862—1864 роках — працював у щоденній газеті Dziennik Literacki. Тут вміщав свої перші друковані розвідки, зокрема, дослідження галицьких міст і містечок. Згодом був позаштатним радником Галицького намісництва.

Займався збиранням всього, що стосувалося географії та історії. У виданні «Dziennik Literacki» було надруковано серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині» (1866).

У 1868 році — почав видавати «Енциклопедію до краєзнавства Галичини» (пол. «Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi»). Але 1874 року видання припинилося на другому томі. Зібраний матеріал був частково переданий у власність Академії Наук у Кракові (нині зберігається у Вавельському відділі Державного Архіву в Кракові, але донині не відредагований і не опублікований), Шнайдер натомість отримав пенсію, що дорівнювала пенсії гімназійного професора.

Колекція, відома як «Теки Шнайдера», зберігається в Державному архіві в Кракові (Відділ на Вавелі). Після трагічної смерті Шнайдера у 1880 році львівська колекція (282 папки) залишилась у фондах Оссолінеуму, тепер — зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Згідно з каталогом колекція нараховує коло 95000 карток і становить надзвичайно багатий матеріал, який надає дослідникам можливість вивчення регіональної історії, подій, які мали місце у малих містах, містечках.

Усунутий від улюбленої справи, наклав на себе руки — застрілився 25 лютого 1880 року.

Археологічні розкопки

Праці

  • Друком вийшла «Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji», т. 1—2, Львів 1868 — 74 (літери А—Б), в якій вміщено етнографічні матеріали, нариси про населені пункти Галичини, про окремі вулиці та будинки Львова.
  • Склав один із перших провідників по Львову з описом історичних пам'яток (Львів, 1871, 1875).
  • 282 течки, зібрані у 1877—1880 роках, згідно з його останньою волею потрапили до бібліотеки Оссолінських (тепер Львівська наукова бібліотека НАНУ ім. В. Стефаника)
  • Архівний фонд «течки Шнайдера» (1875 штук) зберігається у Вавельському відділі Державного архіву Польщі в Кракові.
  • Першим описав трипільські пам'ятки Галицького Поділля і склав реєстр з 65 археологічних пам'яток, виявлених та обстежених ним на Борщівщині[2].
  • У 1870-х рр. розробив для містечка Стрятина проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів. Опрацював також проекти гербів ще для цілої низки населених пунктів Галичини (Білої, Більча-Золотого, Біща, Гвіздця, Городка, Гусакова, Дзвенигорода, Козлова, Козової, Кристинополя, Кудринців, Кукільників, Куткора, Лопатина, Маріямполя, Озерної, Озерян, Хоросткова, Чернелиці, Чорткова, Чортовця та числ. ін.; описи та ескізи проектів зберігаються в «течках Шнайдера» у Львівській науковій бібліотеці НАНУ ім. В.Стефаника).
  • A. Schneider. Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji. — Lwów, 1868. T. I. (пол.)
  • A. Schneider Przewodnik po Lwowie [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1875. (пол.)
  • A. Schneider Przewodnik po mieście Lwowie. — Lwów, 1871. (пол.)

Примітки

  1. ↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 20.
  2. ↑ а б Булик Наталя, Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Вип. 14. — 2010. — С. 440—453.

Джерела

Посилання


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Миколай Коперник Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.