Стадниченко Володимир Якович
Володи́мир Я́кович Стадниче́нко (нар. 20 червня 1936, місто Кременчук, тепер Полтавська область) — публіцист, кандидат історичних наук (1982), заслужений журналіст України (1996), громадський діяч. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1982)[2]. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат України 1-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. ЖиттєписНародився 20 червня 1936 року в місті Кременчуці в родині військовослужбовця. У 1954—1958 роках — студент факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1959—1963 роках — кореспондент газети «Радянська освіта». У 1963—1983 роках — літературний працівник, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор «Робітничої газети». 13 вересня 1983 — 5 серпня 1988 року — голова Державного комітету Української РСР по кінематографії. У 1988—1993 роках — редактор газети «Радянська Україна» (з 1991 — «Демократична Україна»). У січні 1993 — січні 1995 року — 1-й заступник голови Державного комітету України з охорони державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації[3]. У січні 1995 — лютому 1997 року — заступник міністра у справах преси та інформації України[4][5]. У вересні 1996 — вересні 1999 року — заступник голови — науковий секретар Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка. З вересня 1999 року — заступник голови Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка. Потім — на пенсії в місті Києві. ДоробокАвтор книг:
Нагороди, відзнаки
Див. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia