Фріман Абрам Якович

Абрам Якович Фріман
Народився29 липня 1923(1923-07-29)
Маячка
Помер23 січня 1975(1975-01-23) (51 рік)
Запоріжжя
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьжурналіст, прозаїк
Alma materМДУ
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Нагороди
Орден Червоної Зірки
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1977
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фріман.

Абрам Якович Фріман (нар. 29 липня 1923, Маячка — пом. 23 січня 1975, Запоріжжя) — український радянський журналіст, прозаїк, кандидат філологічних наук з 1970 року.

Біографія

Народився 29 липня 1923 року в селі Маячці Новотроїцького району Херсонської області УРСР. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (25 січня 1945)[1]. З 1945 року працював завідувачем відділу в газеті «Большевик Запорожья», (перейменовану на «Запорожская правда», згодом — «Индустриальное Запорожье»). У 1948—1950 роках був спеціальним кореспондентом на Дніпробуді. 1961 року закінчив Московський державний університет імені М. В. Ломоносова.

Помер 23 січня 1975 року в Запоріжжі.

Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1977 рік; разом з А. Клюненком, В. Рєпіним, І. Щербаком, О. Шерстюком за книгу нарисів «Днепровские огни»), посмертно[2].

Публікації

  • «Давайте ж домовимося!» (альманах «Наш современник», 1959, № 1);
  • «Публіцистика і статистика» («Советская печать», 1962, № 12);
  • «Думки і аргументи» («Советская печать», 1965, № 6);
  • «Мова цифр» («Советская печать», 1966, № 6);
  • «Пізнавальність — популярність — емоційність» (Вестник Московского университета. «Журналистика», 1969, № 3);
  • «Косинус фі ясності не вніс» («Журналист», 1970, № 2);
  • «Легенда срібної підкови» («Телевидение и радиовещание», 1970, № 11);
  • «Щедрість» (збірка замальовок «Сучасні запорожці», Дніпропетровськ, 1972);
  • «За димовою завісою національної єдності» (збірка «Враг твой и мой», Дніпропетровськ, 1973);
  • «Ясність і доступність викладу» («Под знаменем ленинизма», 1973, № 3);
  • «На глибині рядка» («Учительская газета», 1973, 1 лютого);
  • «Популярно — значить просто, конкретно» (збірка «О некоторых проблемах лекторского мастерства». Москва, 1973);
  • «Днепровские огни» (Київ, 1976).

Примітки

  1. ↑ Память народа(рос.)
  2. ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2020.

Література

  • Фріман Абрам Якович // Шевченківські лауреати, 1962—2000 : енцикл. довід. — К., 2001. — С. 580—581;
  • Фріман Абрам Якович (29.VII 1923, с. Маячка Новотроїцького р-ну Херсон. обл. — 23.І 1975, Запоріжжя) // Шевченківські лауреати, 1962—2012 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово Б. І. Олійника. — 3-тє вид., змін. і допов. — К., 2012. — С. 721.