Сремська жупанія

жупанія
Сремська жупанія
Srijemska županija
Загальна інформація
Інші назви Szerém vármegye
Входила
до складу
Королівство Хорватії і Славонії
Сучасна
локація
Хорватія Хорватія
Сербія Сербія
Період
уживання
топоніма
1745—1922
Населення 414 234 душі (1910)
Площа 6 866 км2 (1910)
Розташування на карті
Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим)
Держави на території Сремської жупанії
Австро-Угорщина Австро-Угорщина (1868 — 1918)
Держава словенців, хорватів і сербів (1918—1920)
Югославія Королівство сербів, хорватів і словенців (1920—1922)
Сремська жупанія та прилегла місцевість (1881—1882)

Сремська жупанія (хорв. Srijemska županija, угор. Szerém vármegye, серб. кир.: Сремска жупаниjа) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Охоплювала історичну область Срем. Простягалась уздовж правого (південного) берега Дунаю і лівого (північного) берега Сави аж до їхнього злиття. Її адміністративним центром був Вуковар.

Передісторія

До XIII століття в цій області було утворено дві жупанії (комітати): Сремська (на сході) і Вуковарська (на заході). Сремська жупанія (комітат) була в середні віки адміністративною одиницею Угорського королівства. 1521 року цю територію захопила Османська імперія, розформувавши обидві жупанії. 1544 року ці землі включили в османський Сремський санджак. 1688 року Габсбурзька монархія відвоювала в Османської імперії одну частину Срему, відібравши в 1718 році іншу. Всю область було включено до складу Військової границі, яка тоді розширилася від Західної Славонії, де її було встановлено 1683 року, аж до Трансільванії.

Історія

Сремську жупанію було відновлено 1745 року у складі Королівства Славонія, яке входило і в габсбурзьке Королівство Хорватія, і в габсбурзьке Угорське королівство. Королівство Славонія населяли переважно серби й хорвати.

У 1848 і 1849 роках територія жупанії входила до складу Сербського воєводства — сербської автономної області, проголошеної на травневій скупщині у Карловцях. У 1849—1860 роках ця місцевість належала до австрійської коронної землі Сербське воєводство і Тімішоарський Банат.

Після 1860 року Сремську жупанію було знову відновлено та включено до Королівства Славонія, яке на той час було відокремленою провінцією Габсбургів. У 1867 році внаслідок порозуміння між австрійцями та угорцями Королівство Славонія ввійшло в Транслейтанію (ту половину Австро-Угорщини, якою керували з Будапешта), а за угорсько-хорватською угодою 1868 року його включили в Королівство Хорватії і Славонії — формально окреме королівство у складі Угорського королівства, яке мало певний рівень автономії та власного керівника — бана.

Після Першої світової війни територія Сремської жупанії у 1918 році ввійшла до складу новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців, що було підтверджено Сен-Жерменським договором у вересні 1919 року.[1] З 1918 по 1922 рік Сремська жупанія була офіційною адміністративно-територіальною одиницею Королівства сербів, хорватів і словенців, перетворившись потім на однойменну область (де-факто створену 1924 року[2]).

Населення

1900 року жупанія налічувала 381 739 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]

1910 року жупанія налічувала 414 234 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]

Адміністративний поділ

Давня докладна карта Сремської жупанії

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: 

Дистрикти
Район Столиця
Irig Іриг
Mitrovica Митровиця
Ruma Рума
Stara Pazova Стара Пазова
Šid Шид
Ilok Ілок
Vinkovci Вінковці
Vukovar Вуковар
Zemun Земун
Županja Жупаня
Муніципальні міста
Земун
Міські округи
Сремські Карловці
Петроварадин
Митровиця

Див. також

Примітки

  1. Treaty of Saint-Germain (1919) — Britannica Online Encyclopedia
  2. ARHiNET arhivski informacijski sistem
  3. а б KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012. [Архівовано 2015-06-02 у Wayback Machine.]
  4. а б KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012. [Архівовано 2021-05-06 у Wayback Machine.]

Посилання

Література