Сабольч
Сабольч, Саболцький коміт́ат (угор. Szabolcs vármegye, — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства. Столиця жупи була Ньїредьгаза .
ГеографіяСабольч був розташований на лівому березі Тиси. Він межував з комітатами: Земплін та Унґ на півночі, Береґ та Сатмар — на сході, Біхар, Гайду та Боршод на півдні. В наш час більша частина комітату належить Угорщині, менша — територія комітату в повіті Тиса, північніше сучасного міста Мандок, в районі навколо Чопа належить Україні. ІсторіяСабольч є одним з найстаріших округів Королівства Угорщини. Після Першої світової війни, він був об'єднаний з дуже невеликою частиною колишнього Унґ округу для формування округу Саболч-Унг зі столицею в Ньїредьгазі . В 1919 села Есень (Eszeny), Соловка(Szalóka) і Тисаагтелек (Tisaahtelek) в районі Чопа були передані Чехословаччині . Ці села були загарбані Угорщиною в часи Горті в 1938 і повернуті в 1944 році, але були передані Радянському Союзу в 1945 році. Тепер вони є частиною України після 1991 року. Після Другої світової війни, округ об'єднано з угорськими частинами округів Сатмар і Береґом для формування Саболч-Сатмар-Береґ медьє. Деякі частини Сабольч округу (поблизу Полгару на північний схід від Дебрецена) зараз знаходяться в Гайду-Бігар округу. Населення1880 рікУ 1880 році в комітаті було 214,008 чоловік населення і складалося з наступних мовних спільнот: [1]
За даними перепису 1880 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[1] Релігійні громади:
1900 рікНаселення Саболцького комітату в 1900 нараховувало 288,672 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот [2]:
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[1] Релігійні громади:
1910 рікНаселення комітата Сабольч в 1910 році нараховувало 319,818 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот[3]:
За даними перепису 1910 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[1] Релігійні громади:
Адміністративний поділНа початку XX століття, Сабольч ділився на такі округи:
Примітки
Література
Посилання
|